Програма про особливості та причини виникнення діалектів, що є різновидами мови, які люди використовують для спілкування на певній території держави. Слухачі почують цікаві, незвичні слова, дізнаються, як і чому вони утворилися і в яких регіонах України ними послуговуються. Крім того, будуть проаналізовані особливості словотвору відповідно до географічного розташування регіону та його історії.
Передачі з архіву Українського радіо
Що таке "БУТИЛЬОК"? Так у Запорізькій області називають скляний посуд на три або чотири літри для зберігання сипучих чи рідких продуктів, тобто банку.
Що таке "ДЖІНЖИК"? Це — комар. Джінжиком його називають на Вінниччині. А ще кажуть: "баньки" — на очі, "кушка" — на ніс, "льоха" — на свиню, "гоїрок" — на огірок, "подра" — на горище, "кабак" — на гарбуз, "чуні" — на домашнє взуття.
Що таке "БУЛЬБАНИКИ"? На Рівненщині, точніше північному сході цієї області, труть картоплю і смажать з неї бульбаники. Зовсім поряд із цим регіоном — кордон з Білоруссю, де на картоплю кажуть бульба. Крайні північні говірки середньополіського говору біля кордону з Білоруссю низкою рис поєднується з північними говірками східнополіського говору.
Хто така "ДЯДИНА"? Діалектизми Черкащини.
"Робе", "носю", "я була ходила в магазин", – такі діалектні слова вживає у своєму повсякденному житті 33-річна Діана Тяско з Черкащини. Дівчина говорить, що нині молодь хибно думає, що діалектизми — це слова із закарпатських говірок, чи навіть сприймає їх, як суржик. Хоча насправді ці слова мають давнє праслов’янське походження.
Що таке "АПУКА"? Це слово, яке можна почути лише на Ріпкинщині – Чернігівська область. Воно вимовляється як "А-ПУ-КА" і позначає саморобний м’яч, який виготовляли з вовни домашньої худоби. Про це розповідає Наталія Лук’яшко, носійка місцевої говірки.
