Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоровʼя, шановні українці, українки!
Коротко про цей день. Доповідь військових вранці. Головком Сирський, начальник Генштабу Баргилевич. Про ключові фронтові напрямки, а це і Покровський, й інші на Донеччині, і Харківщина. Також обговорили деякі наші принципові рішення – кроки, які готуємо, щоб окупант втрачав більше своєї логістики, більше техніки, більше своїх надій розширити війну. Для Росії все це повинно закінчитися програшем, і тільки так програє сама ідея війни проти України. Ми робимо все для цього і зброєю, і дипломатією. Відповідні процеси йдуть пліч-о-пліч. І я дякую всім, хто проявляє достатню стійкість, достатню рішучість, достатню власну активність, у тому числі зберігаючи мобілізацію світу на нашу підтримку. Попри все. Попри будь-які політичні хвилі й зміну настроїв. Усіх у світі ми обʼєднуємо тим, що прагнемо справедливості – і тільки цього – для себе, а отже, для будь-якої нації, яка може так само постраждати від зовнішньої агресії. Сьогодні провів кілька нарад з міжнародниками: команда Офісу, МЗС. Ми детально пройшлися всіма планами на липень. І цей місяць може принести Україні ще більше сили, зокрема в захисті неба та в наближенні реальної безпеки для нашої країни. Чітко бачимо, що маємо реалізувати в перемовинах із партнерами, передусім американськими. Сьогодні ж зустрівся з делегацією Конгресу – двопартійна делегація Палати представників. Подякував Америці, усім американським друзям України та міжнародного порядку, заснованого на правилах. Дуже важлива незмінна віра в те, що життя має перемогти російську війну й усі путінські ворожі амбіції. Це абсолютно можливо. Але можливо за умови збереження не лише нашої сміливості, але й сміливості партнерів. Далекобійна зброя, винищувачі для України достатньої якості та кількості, більше систем ППО – це те, що впливає на весь хід цієї війни і має впливати виключно в наших інтересах – у спільних інтересах усіх народів, які цінують життя і хочуть мирного світу. І це буде. І для цього потрібне американське лідерство. Також ми готуємо подальші спільні кроки з партнерами у Європі, і наступні місяці мають показати прогрес у наближенні України до Євросоюзу. Це і процедура скринінгу, і підготовка умов майбутнього договору про приєднання України до ЄС. Будуть і нові двосторонні безпекові угоди з нашими партнерами.
І ще одне. Щойно говорив із Президентом Гамбії. Подякував за участь представника цієї країни в першому Саміті миру та за підтримку комюніке Саміту. Ми вважаємо, що Формула миру є надійною основою для того, щоб не лише Україна, а й кожна нація світу могла зміцнити свою безпеку: продовольчу, енергетичну – всі форми безпеки. Скоро почнеться робота відповідних груп за пунктами Формули миру. Ми разом з багатьма лідерами та країнами – ми зробимо все, щоб Статут ООН дійсно працював – для нас і для всіх у світі. Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні!
Про атаку на Дніпро, план Зеленського про мирні перемовини та ситуацію в енергетиці.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Спробуємо з'ясувати, чому арабський світ заперечує існування Ізраїлю як держави, з одному боку, а з іншого – не допомагає палестинцям створити нарешті свою державу. Гість — Михайло Якубович, сходознавець, науковий співробітник Фрайбурзького університету в Німеччині.
Фінляндія у 30-40 роки ХХ століття. Як маршал Карл Маннергейм не дозволив ані сталінській росії, ані гітлерівській Німеччині окупувати свою країну. Говоримо про це з експертом Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максимом Майоровим.
Уїнстон Черчілль. Шлях у формуванні зовнішньої політики Британії часів Першої і Другої світової. Чому програвав і перемагав знову? Що з його спадку прем'єр -міністра залишилося дієвим досьогодні? Говоримо з кандидатом історичних наук, дослідником британської історії, членом королівського історичного товариства Єгором Брайляном.
Непересічні особистості на політичному Олімпі ХХ століття. Перший президент П'ятої Французької республіки Шарль де Голль. Про його зовнішньополітичні перемоги говоримо з Оксаною Черевко, кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри всесвітньої історії та археології історичного факультету Українського державного університету ім. М. Драгоманова.
Тріанонський договір 1920 року. Чи й досі він впливає на сучасну Угорщину? Як Тріанонський договір вплинув на угорську політику між двома світовими війнами? Карпатська Русь та спроби заснувати українську державу. Розбираємося разом із доктором історичних наук, професором кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігорем Тодоровим.
Румунія між Першою та Другою світовими війнами. Як виграти у війнах, змінюючи союзників по кілька разів? Як падати і підніматися? Розбираємося разом із львівським істориком Романом Піняжком.
Як об'єднувалася Європа? Чи можна стверджувати, що Британія та США були спонсорами народження гітлерівської Німеччини? Говоримо сьогодні про Локарнську конференцію 1925 року аж до Єлисейського договору 1963-го з кандидаткою історичних наук, доценткою Київського національного університету імені Шевченка Вікторією Пількевич.
На руїнах Османської імперії генерал-переможець Мустафа Кемаль Ататюрк побудував світську державу. Про його перемоги і поразки, про зовнішньополітичні інтереси Туреччини, про її союзників та ворогів говоримо з істориком-тюркологом Олександром Галенком, перекладачем з турецької на українську книги професора відділення близькосхідних досліджень Принстонського університету Шюкрю Ганіоглу "Ататюрк: біографія мислителя".
Яким чином комуністична Китайська Народна Республіка 1945 року не лише опинилася серед переможців у Другій світовій війні, а й стала постійним членом Ради безпеки ООН із правом вето? Розбираємося разом із аналітиком дослідником відносин Китаю з росію та США Петром Шевченком.
США в 20-ті роки ХХ століття. Чи справді домінуючою була політика ізоляціонізму, про яку так багато сьогодні говорять. Чи все-таки американці втручалися в міжнародні конфлікти, керуючись насамперед власними інтересами.
Говоримо про це із докторкою політичних наук, професоркою кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та держаної служби Київського національного університету імені Т. Шевченка Іриною Дудко.
