Немає двозначностей, хто є президентом України після 20 травня — Москалюк

Немає двозначностей, хто є президентом України після 20 травня — Москалюк

Двозначних варіантів того, хто є президентом України, починаючи з 20-го чи 21-го травня нинішнього року, немає. Це констатує юрист, експерт із конституційного права Олександр Москалюк, коментуючи ситуацію стосовно легітимності чинного президента України. 20 травня виповнюється 5 років перебування на цій посаді Володимира Зеленського. "Є положення статті 108 Конституції України, є закон про правовий режим воєнного стану і за цими актами у нас є чинний президент", – резюмує юрист. Крім того, зауважує Українському Радіо Москалюк, об'єктивно провести вибори в умовах великої війни неможливо. Електронне голосування? Це певна міфологізація. І як бути із виборцями, які зараз перебувають за кордоном або на окупованих територіях? Як забезпечити можливість волевиявлення військовим?

0:00 0:00
10
1x

Володимир Зеленський. Фото: Офіс президента України

За Конституцією та законом про правовий режим воєнного стану в нас є чинний президент

Стаття 108 Конституції України говорить, що чинний президент виконує повноваження до вступу на посаду новообраного президента, а отже – продовжує бути гарантом державного суверенітету. Також Конституція говорить, що президент забезпечує державну незалежність, нацбезпеку та є Верховним головнокомандувачем Збройних Сил України. Розтлумачте, будь ласка, що ми маємо зараз із легітимністю президента згідно з нашою Конституцією?

Дійсно, стаття 108 Конституції України чітко вказує, що доти, доки новообраний президент України не набуває своїх повноважень, продовжує виконувати повноваження попередній президент. Так само чітко в межах цієї статті вказуються підстави дострокового припинення повноважень президента – у випадку імпічменту, за станом здоровʼя й у разі смерті. Фактично, за цих ситуацій дійсно може відбутися зміна президента, коли на його посаду заступає голова Верховної Ради України. Тому тут особливих варіантів немає. 

Єдине, що варто сказати, – це те, що є певні інсинуації, що, мовляв, у Конституції України нібито відсутні норми, які б вказували, що в умовах воєнного стану повноваження президента продовжуються. Така норма є стосовно Верховної Ради України. Чому так трапилося? Справа в тому, що Конституцію України писали надзвичайно фахові люди, які були сильними професіоналами. Однак на той момент, коли ухвалювалася Конституція в 1996 році, ніхто не думав, що реально може статися ситуація, коли будуть умови воєнного стану з одного боку та закінчуватимуться повноваження президента – з іншого. Стосовно Верховної Ради, то по суті переносилися аналогічні положення з інших конституцій. Й досить часто буває, що в процесі перенесення певних положень, вони між собою не завжди узгоджуються, якісь деталі не враховуються. Фактично момент із повноваженнями президента не був врахований в Конституції України, хоча закон про правовий режим воєнного стану, який покликаний всі ці нюанси усунути, чітко про це говорить. Я відвідав не один юридичний захід, і в принципі я ніде не чув, щоб були якісь двозначні варіанти того, хто є президентом України, починаючи з 20-го чи 21-го травня. Тож виходимо з того, що є положення статті 108 Конституції України, є закон про правовий режим воєнного стану і згідно з цими актами в нас є чинний президент. І тут особливих питань бути не може.

Об'єктивно провести вибори в цих умовах просто неможливо

Тобто згідно з Основним Законом України, Зеленський залишається на президентській посаді, допоки на легітимних виборах не буде обрано його наступника? 

Крім того, варто не забувати, що об'єктивно провести вибори в цих умовах просто неможливо. Практика проведення виборів під час дії воєнного стану є дуже невеликою та дуже специфічною. Наприклад, вибори під час воєнного стану проводилися в Іраку, але там був зовсім інший масштаб війни й навіть в таких умовах чинили терористичні акти на виборчих дільницях, що призводило до людських жертв. 

Олександр Москалюк. Скриншот із відео 

Безумовно, є право обирати, але стаття 3 Конституції України вказує, що людина, її життя і здоровʼя, честь і гідність, особиста безпека і недоторканність є найвищою соціальною цінністю. Якщо ми не можемо гарантувати безпеку людини, то навряд чи слід вести мову про можливість проведення виборів. 

Електронне голосування? Певна міфологізація 

Я вже неодноразово чув таку точку зору, що можна провести електронні вибори, поетапні вибори тощо. Але тут існує певна міфологізація, оскільки досвід проведення виборів в електронному форматі дуже невеликий навіть на сьогодні. Передусім усі згадують про Естонію. Але не забувайте, що в Естонії кількість виборців складає 800 тисяч, що є значно меншим показником, ніж в українських умовах. Плюс у них ця система апробована і на перших етапах, коли вона запускалась, то все одно поруч із електронним варіантом існував й варіант безпосередньої участі у виборах шляхом фізичного приходу на виборчу дільницю. Й на початкових етапах більшість людей приходили фізично й станом на декілька років тому електронний варіант виборів використовувався орієнтовно в 60% виборців. Тож навіть за тих обставин не можна сказати, що всі 100% виборців брали участь у виборах. 

А як бути з тими людьми, які зараз перебувають за кордоном?

Останній момент – організаційний: зараз вибори неможливо провести, бо постає питання "а як бути з тими людьми, які зараз перебувають за кордоном?" Адже масштаби виборів на закордонному виборчому окрузі раніше були зовсім іншими, ніж могли би бути на сьогоднішній день. Це теж треба враховувати.  

А як бути із тими, хто перебуває на окупованих територіях?

Й, до речі, сам президент України Зеленський у березні нинішнього року в інтерв'ю одному з італійських телеканалів говорив про три важливих моменти, на які варто зважати в контексті можливості проведення виборів. По-перше, щоб провести вибори у воєнний час в Україні, треба змінити відповідне законодавство. Друге – потрібно надати можливість волевиявлення військовим. Також президент згадував, як і ви зауважили, що слід забезпечити голосування для приблизно 7 млн українців, які перебувають за кордоном.

А як бути із тими людьми, які перебувають на окупованих територіях? Враховуємо ми їхні голоси чи ні? А врахувати ми не можемо, адже не можемо забезпечити їм можливість голосувати. Це теж має значення.