Меседж сапера: "Будь-який чужий предмет — не твій!"

Меседж сапера: "Будь-який чужий предмет — не твій!"

"Будь-який чужий предмет – не твій!" Такий головний меседж з уникнення ризику натрапити на міну адресував слухачам Українського Радіо експерт Асоціації саперів України Сергій Чуткий. Також він нагадав ризиковим людям, що за ігри з боєприпасами можна "загриміти" до тюрми. За час розв'язаної Росією війни третина загальної площі України забруднена вибухонебезпечними предметами. Це констатував Українському Радіо пресофіцер ДСНС України Олександр Хорунжий.

0:00 0:00
10
1x

На фото: Сапери розміновують територію Київської області. Автор: Олександр Павлюк/Telegram  

Офіційні, неофіційні та імпровізовані позначки про міни

Цивільному населенню, крім розуміння загальних ризиків під час війни, варто пам'ятати про небезпечні території, радить Сергій Чуткий. Зазвичай такі території мають певні ознаки – вони помічені офіційними знаками. Але більшість замінованих площ, на жаль, не позначена. "Натомість вони можуть мати неофіційні знаки або імпровізовані позначки, які вказують на загрозу". Сергій Чуткий каже, що найнебезпечнішими залишаються ліси, необроблені поля, місця, де велися бойові дії, де розвалена та зруйнована інфраструктура, будівлі, локації, де перебували військові, де були їхні позиції, а також ґрунтові та лісові дороги, узбіччя.

Нічого не чіпайте!

Цивільна людина тим і відрізняється від військової, що не може впізнати небезпечні предмети, констатує фахівець. Є безліч різновидів вибухівки, частин боєприпасів, детонаторів, каже Сергій Чуткий, які дуже звичні зовні для нас: можуть нагадувати наприклад болти, звичайні речі побуту. "Тому жодного сумнівного предмету не можна чіпати. Зараз головний меседж: "Будь-який чужий предмет – не твій! І якщо він є наприклад у громадському місці, то він потенційно небезпечний. Не можна нічого піднімати! Ми не знаємо, що це і як воно спрацює? Тим паче тягати це все додому". Бо є певна категорія людей, яким подобається ризикувати. Треба пам'ятати, що крім них є поруч близькі, котрі теж можуть постраждати. Бо можна наразити не лише себе на небезпеку, а й наприклад дітей, зауважує Сергій Чуткий. І, до речі, такі ігри з боєприпасами є порушенням закону. Кримінальний кодекс України, 263 стаття, яка чітко говорить, що "за транспортування та зберігання боєприпасів – покарання від 3 до 7 років позбавлення волі". Тому експерт наголошує: будь-який контакт із незнайомими, небезпечними, підозрілими предметами може коштувати життя або за це можна потрапити за ґрати.

Як безпечно зараз подорожувати?

Є певні правила під час подорожей, зауважує Сергій Чуткий. Головне: світлий час доби, коли добре видно. "Коли ми кудись виїжджаємо, треба попереджати знайомих, друзів, щоб вони знали, куди ми поїхали і коли повернемося?  Використовувати тільки знайомі шляхи, якими користуються та їздять інші люди. Не намагатися скоротити шлях і не їхати невідомим напрямком. Безпечною буде дорога із твердого покриття, асфальтована та неушкоджена. Ґрунтовими дорогами їздити зараз не можна, особливо в тих районах, де велися бойові дії".

Телефон 101 

Якщо ви помітили незнайомий небезпечний предмет, треба зупинитися  і повідомити про це за телефоном 101. Каже експерт, що в жодному разі не наїжджати на нього і не намагатися об'їхати. Він може здетонувати, а розліт осколків буде доволі великий.


Фото: armyinform.com.ua

Спочатку критична інфраструктура і основні дороги, а потім все інше

Для цивільного населення найбільш небезпечними є деокуповані території, каже Сергій Чуткий. "Буде спочатку розміновуватися критична інфраструктура, основні дороги. Ліси і поля розміновуватимуть в останню чергу. Тому маємо забути про наші подорожі до лісу. Хоча існує певний ризик навіть там, де території вже розміновані. Треба бути уважними і правильно реагувати на будь-який виклик. Це може бути просто пакунок або валіза. Біля таких предметів не можна робити позначки, маркувати, щоби їх візуалізувати. Треба це все робити на безпечній відстані", – наголошує фахівець.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Це важливий елемент на шляху повернення до цивільного життя – Безкаравайний про навчання протимінній діяльності
Від початку війни в Україні від мін у тилу загинули 297 осіб — ДСНС
Україна має розвивати свій надводний флот – Риженко
"Передача Росії іранських гіперзвукових ракет не підвищить рівень загрози для України" — Данілов
У доктринах НАТО такої щільності не описано — сапер ЗСУ про мінування ворогом