Реджеп Таїп Ердоган. Фото: AP Photo Susan Walsh
"Опозиція не змогла мобілізуватися і показати альтернативу"
У Туреччині добігло кінця голосування на другому турі виборів президента країни. Суперниками у ньому є чинний керівник держави Реджеп Таїп Ердоган та його опонент, опозиціонер Кемаль Киличдароглу. За результатом підрахунку 98,8% бюлетенів, Ердоган здобуває понад 52% голосів виборців. "Спочатку почали приходити дані з центральних регіонів, де більше голосів мав Ердоган, потім відстань між кандидатами зменшувалася. Наразі йдеться про 5-6% різниці в голосах. Хоча є звинувачення в фальсифікаціях, але вони незначні й не створюють погоди. Тож інтрига тут малоймовірна. Поки що Ердоган перемагає і забирає ті голоси, які були нейтральними між цими двома кандидатами у першому турі. У першому турі Киличдароглу здобув 43%, а Ердоган — 49%. І була інтрига, хто ці 6% забере. Однак бачимо, що опозиція не змогла мобілізувати всі сили через помилки у своїй політиці і заявах. А Ердоган зміг", – зазначає Юрій Олійник.
Результат підрахунку 98,8% голосів у другому турі президентських виборів у Туреччині. Фото: TRT World Now
"Гармонійний" Ердоган
"Народ зараз, дійсно, може вибрати, і так склалися обставини, що попри незадоволення, втому від Ердогана, претензії до його внутрішньої економічної політики, неготовність до землетрусу, під час якого десятки тисяч людей загинули, все-таки конкуренти не змогли адекватно показати альтернативу", — додає політолог. За його словами, "внутрішня політика Туреччини змінилася. Вона прийшла до певної гармонії між здобутками Мустафи Кемаля Ататюрка (першого президента Туреччини у 1923-1938 роках — ред.) і давньої спадщини багатьох ісламських століть".
"Ердоган відстоюватиме більш проукраїнську, прозахідну позицію, хоча і грає в нейтралітет із Росією"
За перемоги Ердогана зовнішня політика Туреччини залишиться такою, якою була останній рік-два, прогнозує Олійник. "Думаю, Туреччина домовиться зі США, щоб Швецію взяли в НАТО. Можливо, це питання не одного місяця, але це все відбудеться терміном до пів року. Загалом Ердоган відстоюватиме більш проукраїнську, прозахідну позицію. Це і військова, і збройна допомога. Але він намагатиметься гратися в переговори та нейтралітет, щоб все-таки зберегти унікальну роль, що Туреччина — одна з небагатьох дірок на кордонах Росії, де можна ввозити щось цивільне чи напівцивільне і якось економіку Росії підтримувати. Крім того, РФ намагалася знову казати, що не продовжуватиме зернову угоду, бо умов Москви "не виконують". Але в Туреччині сказали, що угода триватиме. І росіяни відразу це підтримали, тому що їм немає куди діватися. Тобто швидше Путін від Ердогана залежить, ніж Ердоган від Путіна. І Ердоган намагається цим користуватися, але його дії ведуть більше в прозахідному руслі", — пояснює політолог.
Електорат Ердогана, який 20 років керує Туреччиною (спершу як прем'єр, потім — як президент)
За Ердогана голосують ті, хто не хоче змін, люди, які хочуть стабільності, тому якесь нове обличчя Ердогану придумувати не потрібно, — констатувала, зі свого боку, експертка Євгенія Габер. "Більше того, Ердоган говорив про те, що цей термін буде для нього останнім. Прямо він, очевидно, про це не заявляв, але враховуючи його вік та натяки про те, що це його останній етап служіння народу, я не впевнена, що йдеться про чотири терміни, а не три. Ердоган говорить про те, що Туреччині треба мати таку саму незалежну зовнішню політику — не залежати від Заходу та інших країн — та сильну владу всередині держави, щоб була стабільність. Я навіть не думаю, що він змінив би економічну політику, яка є явно неуспішною. Але, тим не менше, це теж одна із рис Ердогана, коли він йде до останнього і наполягає на своєму. Тому якихось ключових змін я би не очікувала. Можливо, будуть деякі спроби відновити відносини із Заходом для того, щоб залучити більше західних інвестицій після виборів, але не більше того", — резюмувала Євгенія Габер.
