Подібна ситуація була з розслідуванням катастрофи MH17 — Павліченко про теракт в Оленівці

Подібна ситуація була з розслідуванням катастрофи MH17 — Павліченко про теракт в Оленівці

Подібна ситуація була з розслідуванням катастрофи MH17, констатував Українському Радіо виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, коментуючи притягнення до відповідальності винних у підриві будівлі в Оленівці, де російські окупанти утримували українських військовополонених. У ніч на 29 липня минулого року на території колишньої колонії в тимчасово окупованій Оленівці на Донеччині пролунав вибух. У будівлі утримували військовополонених, які вийшли у травні того року з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі. За рік Україні вдалося ідентифікувати тіла 52 загиблих в Оленівці, також із полону повернулася частина потерпілих внаслідок цього теракту. За словами Павліченка, є єдина справа, порушена за фактом вчинення даного злочину. Вона порушена за статтею 438, частина друга Кримінального кодексу України "Порушення законів та звичаїв ведення війни". Наразі невідомо, чи зможе взятися за цю справу зі свого боку Міжнародний кримінальний суд.

0:00 0:00
10
1x

Колонія в окупованій Оленівці, Донецька область після вибуху. 29 липня 2022 року. Фото: АР

 

"Навіть якщо буде створена міжнародна місія, вона не матиме шансів зібрати матеріали щодо злочину в Оленівці"

Є об'єктивні обставини, які на сьогодні підтверджують те, що навіть якщо буде створена міжнародна місія розслідувачів, то вона фактично не матиме шансів долучитися до збору матеріалів безпосередньо на місці вчинення цього злочину, вважає Олександр Павліченко. "На жаль, вже пройшов достатньо великий час. Сьогодні ми маємо роковини від дати вчинення цього підриву. Вважається, що це був залп із термобаричного реактивного гранатомета. Такого висновку дійшли українські правоохоронні органи. Відтак зібрати наразі інформацію, яка могла б бути корисною для того, щоб достеменно і повно підготувати весь цей процес, на жаль, не вдасться. А ми навіть не маємо шансів на те, щоб така місія була сформована з мандатами і можливостями перебування на території російської окупаційної влади, саме в цій Волноваській виправній колонії №120, де було вчинено цей злочин, і, відповідно, мати доступ до учасників, потерпілих та тих, хто є підозрюваним у вчиненні цього злочину", — каже правозахисник. На його думку, "це є проблемою, яка свідчить про те, що не існує на міжнародному рівні таких сильних інструментів, які б забезпечували неупереджене, як мінімум, документування і розслідування з участю безпосередньо на місці злочину. І подібна ситуація була з розслідуванням катастрофи MH17". (Катастрофа MH17 — знищення у 2014 році російськими бойовиками на окупованій частині Донеччини цивільного пасажирського літака "Боїнг", що виконував регулярний рейс МН17 за маршрутом Амстердам — Куала-Лумпур. Загинули всі 298 осіб, котрі перебували на борту "Боїнга", — 283 пасажири і 15 членів екіпажу. 17 листопада 2022 року суд у Нідерландах у справі MH17 ухвалив вирок, згідно з яким аварія цивільного лайнера 17 липня 2014 року в Донецькій області сталася внаслідок запуску ракети із російського зенітно-ракетного комплексу "Бук" у районі українського села Первомайське, яке контролювала підпорядкована Росії так звана "ДНР". Суд констатував, що "ДНР" повністю контролювалася Росією. Суд у Нідерландах визнав винними трьох із чотирьох обвинувачених у цій справі: Ігоря Гіркіна ("Стрєлкова"), Сергія Дубинського та Леоніда Харченка — ред.)

"Не можна втратити жодні розвіддані та свідчення потерпілих"

За словами Павліченка, "юристи Української Гельсінської спілки працюють безпосередньо з потерпілими та з їх родичами й мають інформацію. Вона захищена адвокатською таємницею, тому що у нас є матеріали кримінальних проваджень, які мають додаткове інформаційне підтвердження вчиненого злочину. Йдеться і про тих, хто був переданий внаслідок обміну, і про родичів тих, хто перебував і продовжує перебувати як військовополонений, захоплений після виходу з "Азовсталі". Тому така інформація є додатковим матеріалом до кримінальних проваджень. Зокрема, є єдина магістральна справа, порушена за фактом вчинення цього злочину. Це 438 стаття частина друга "Порушення законів та звичаїв ведення війни" за Кримінальним кодексом України.

Супутниковий знімок колонії в Оленівці після вибуху. Фото: Twitter Christopher Miller

Втім виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини зауважує, що є питання, яким чином долучати матеріали, зокрема експертизи. Він припускає: можливо, це матеріали, які можуть стати доступними через оприлюднення або передачу матеріалів з боку різних розвідувальних структур. "Так, буквально вчора (27 липня) було повідомлення про те, що США готові ділитися інформацією з Міжнародним кримінальним судом щодо тих розвідданих, які є в їхньому розпорядженні. І частина таких розвідувальних даних можуть стосуватися епізоду з підривом у колонії. Тому важливо не втрачати кожен із юридично значущих фактів, які можуть бути долучені до загального провадження. І, відповідно, вони мають бути підкріплені не лише як свідоцтва, а бажано з якимись матеріальними додатками. Це можуть бути, наприклад, матеріали щодо інформації, яка так чи інакше може стати доступною, зокрема з комп'ютерних мереж або є варіант, що може бути винесена інформація безпосередньо з Оленівської колонії, яка свідчить про певні факти. І там ця інформація може бути закріплена на різних носіях. Вона не фігурує у відкритому комп'ютерному просторі, але є шанси отримати таку інформацію, наприклад, через осіб, які працюють з цією колонією. Крім того, територія може бути звільненою і, відповідно, можуть потрапити в поле уваги правоохоронних органів ті, хто безпосередньо був долучений до охорони, до адміністрації в цій колонії. Відповідно, це буде так само матеріальний доказ, який фігуруватиме в цій справі та який може додати більше інформації. Хоча загалом картина вже сформована, але доказова база базується і на експертизах з тілами, що були передані. Встановлено 52 особи з тих, хто загинув у теракті. І, відповідно, є можливість використання ДНК-експертиз та всіх інших сучасних технологій, які дозволятимуть визначити, зокрема, який вид озброєння був застосований", — пояснює правозахисник.


Олександр Павліченко. Фото: helsinki.org.ua

"Чи візьметься за цю справу МКС — питання"

"Крім того, ще є низка експертиз, які мають здійснити слідчі Служби безпеки України, котрі здійснюють розслідування цього справді тяжкого воєнного злочину, і процесуальні керівники, які забезпечують контроль за розслідуванням з боку Офісу генерального прокурора. І цілком можливо, що ця ситуація може стати темою для переслідування на міжнародному рівні, якщо йдеться про Міжнародний кримінальний суд. Але враховуючи всю складність та відсутність належної кількості доказових матеріалів — це справді велика проблема. І тут є питання, чи Міжнародний кримінальний суд зможе взятися за неї", — резюмував Олександр Павліченко.