Ілюстративне фото: Image by Geri Art from Pixabay
В поточних умовах ситуація з фіксованим курсом є правильною
Для економіки загалом вигідніше гнучкий, плаваючий курс гривні до долара, зазначив Олександр Крамаренко і додав, що намагання стримувати інфляцію — це те, що називають експерти інфляційним таргетуванням. "Але зараз йде війна. Щоб устояти, ми змушені отримувати дуже велику, потужну зовнішню фінансову допомогу. Тому Нацбанк постійно продає отриману валюту на ринку і намагається якось більш-менш тримати курс на певному рівні. Коли його запроваджували понад рік тому, в Нацбанку вважали, що він даватиме певну рівновагу. І він, швидше за все, цю роль виконує. В поточних умовах ця ситуація з фіксованим курсом є правильною. Якщо в нас ситуація поліпшиться, ми зможемо більш спокійно фінансувати свої видатки у валюті. Якщо буде сталішою ситуація із зовнішньо допомогою надалі, то Нацбанк, судячи із недавніх заяв, буде потрошку відпускати і дозволяти певні коливання навколо якогось рівня, який він вважає за потрібне. І тоді буде коливання в один або інший бік. Але це буде не сьогодні і завтра. Це буде тоді, коли реальні обставини нададуть таку можливість. Поки добре те, що зараз запроваджено".
Мінфін резервує кошти в бюджеті на виплату зовнішніх боргів
В уряді передбачають наступного року курс 41.4 грн за долар. Ведучий Українського Радіо Віталій Науменко припустив, що, ймовірно, гривня може трохи "просісти". І Нацбанк може відпустити курс долара. Олександр Крамаренко парирував: "У державному бюджеті немає курсу гривні до валюти. Там є рядок видатків на виплату по зовнішніх боргах. І там цифра зазначена у гривнях. Відомо також, скільки там доведеться платити у валюті. Тому аналітики ділять одну цифру на іншу, отримують нібито очікуваний курс". Чому цей курс зазвичай вищий, ніж той, який потім складається? Бо, пояснив експерт, існують винятки. Вони були пов'язані у 2022 році з початком російського повномасштабного вторгнення та з фінансовою кризою. Така ж ситуація була в Україні і в 2014-2015 роках. Почалася тоді гібридна війна. "Це відбувається тому, що Міністерству фінансів потрібно зарезервувати певні кошти в бюджеті на виплату зовнішніх боргів. Вони це роблять з певним запасом: якщо курс попливе, то вони б не питали у Верховної Ради дозволу на збільшення цієї статті видатків. Збільшенням цієї цифри вони зменшують апетити лобістів і ті менше коштів можуть просити на якісь там свої забаганки. Ці кошти зарезервовані — ви їх не можете чіпати. Це відкладемо в бік".
Олександр Крамаренко. Фото: ФБ-сторінка
Гривня повернулася до рівнів, які були минулого року і влітку
Також, за словами Олександра Крамаренка, гривня не зміцнилася. Вона лише повернулася до тих рівнів, які були зафіксовані минулого року і влітку. "Відбулося повернення до тих рівнів, які мали бути. Те, що було понад 40 взимку, тоді це була неправильна ситуація. А не те що зараз 37. Нацбанк дуже опікується ціновою стабільністю, щоби інфляція була якомога меншою. До речі це і в інтересах Міністерства фінансів також. Бо інакше доведеться переглядати бюджет з інфляційних міркувань. А в нас зараз інфляція дуже сильно залежить від стабільності курсу гривні. Є формальні проблеми в митниці, яка недоотримує кошти ніби в гривні, але вона їх отримує в перегляді на валюту. Якщо дивитися на вартість тонни пального, яку закуповують по імпорту, то нема різниці, скільки вона коштує в гривні. Вона може за рахунок курсу коштувати дорожче, дешевше. Але валюти ви маєте витратити стільки, скільки вона коштує. Стабільність і помірний курс важливіші і для економіки, і для кожного із нас. Більше, ніж комфорт, скажімо, керівництва митниці чи Міністерства фінансів. Нацбанк переходитиме до гнучкішого курсу, коли будуть можливості", — резюмував експерт.
