Ілюстративне фото УНІАН
Лідерка партії "Батьківщина" розкритикувала поданий законопроєкт. Що з ним не так, на вашу думку?
Михайло Цимбалюк: Робоча група, до якої входять представники усіх фракції Верховної Ради, працювала над законопроєктом на цю тему, щоправда ми мали інші напрацювання. Кабмін видав свою версію і вже зареєстрував її як проєкт закону. На мою думку, це дуже складна версія. Гадаю, ми в робочій групі будемо детально обговорювати нюанси, і особисто я хотів би поспілкуватися з авторами. По-перше, хочу сказати, що закон про мобілізацію однозначно потрібен, бо чинний сьогодні ― це застаріле законодавство, яке не витримало вимог часу, зокрема періоду воєнного стану. По-друге, однозначно ― люди на передовій потребують ротації, підтримки та якісної заміни. Для того щоб підготувати ротацію, доукомплектування, створення нових бригад, потрібно якісно комплектувати і проводити мобілізацію. Але у цій версії законопроєкту є низка дуже дискусійних питань. Наприклад, питання вручення повісток через електронну пошту. До речі, були дискусії у робочій групі, і ми взагалі відкинули такий варіант, як вручення повістки через "Дію" та електронні засоби. Це не працює. Наступне ― коли у проєкті зазначено, що коли особи порушили право військової мобілізації або невчасно з’явилися на виклик центру комплектування тощо, то на їхні банківські рахунки накладається арешт. Забороняється виїзд за кордон, також є позбавлення права проводити будь-які операції з майном, керувати автомобілем, позбавлення будь-якої підтримки держави, субсидій тощо. І для того, щоб їхні прізвища були виведені з реєстру боржників, потрібно мати рішення керівника центру комплектування. Це вже явна корупційна складова. Є норми Конституції, які не передбачають, навіть в умовах воєнного стану, такі обмеження конституційних прав. Мабуть, потрібно шукати інші механізми, наприклад, працювати над системою рекрутингу. Як кажуть командири, з мобілізованих силою дуже мало толку у стройових підрозділах. Приміром, якщо повідомили електронною поштою, а людина не прочитала, то виходить треба автоматично накладати арешт на право пересування, користування банківським рахунком тощо. Я не побачив у пояснювальній записці, чи повідомлення електронною поштою вважається врученням повістки. Тобто є юридичні терміни, які я не можу прийняти як правник. Є питання і до норми стосовно догляду за особами з інвалідністю 3-ї групи.
Михайло Цимбалюк. Фото: Батьківщина
За яких умов фракція "Батьківщина" голосуватиме за це цей законопроєкт?
Михайло Цимбалюк: Сьогодні я висловлюю свою особисту позицію як члена робочої групи. На засіданні фракції ми будемо обговорювати. Є два варіанти. Перший ― це підтримати в першому читанні, а до другого читання вилучити ті норми, які на сьогодні є неприйнятними і не дадуть результату. Другий варіант ― урядовці, побачивши велику кількість недоречностей, самі відкличуть законопроєкт і до середини січня доопрацюють його. І хотілося б почути пояснення самих військових. Можливо, ми будемо вимагати закритого засідання, щоб вище військове керівництво пояснило та обґрунтувало потреби. Тоді ми справді підтримаємо все, що стосується сектора безпеки та оборони.
Юлія Тимошенко виступає за те, щоб дозволити іти у військо чоловікам 60-65 років. Зараз у нас мобілізують до 60 років. Прокоментуйте цю ідею.
Михайло Цимбалюк: Ідея працює. Усі добровольці, незалежно від віку, мають право служити у Збройних силах, тим більше під час воєнного стану, за відповідного рішення медичної комісії. Інша річ ― як до цього ставляться військові командири. Вони надають перевагу представникам більш молодого віку, бо вважають, що люди за 60 мають у більшості своїй вади фізичного здоров’я. Але як варіант добровільності ― це нормально. Кожен громадянин має право захищати свою державу, незалежно від віку і статі.
Що, на ваш погляд, є недоречним у цьому законопроєкті?
Олексій Гончаренко: Хочу наголосити, що наша робоча група не затверджувала текст законопроєкту. Велися лише обговорення, але жодних затверджень не було, текст подано Кабінетом міністрів України та підписано Прем’єр-міністром Шмигалем. У законопроєкті є багато важливих речей, але 72 сторінки тексту абсолютно про все ― це неправильний підхід. Тому без суттєвого доопрацювання цей законопроєкт підтримувати не можна.
Головне у цьому документі ― встановлення термінів служби, нарешті. Це для мене ключове питання. Довгий час влада відмовлялася говорити на цю тему, президент у травні сказав, що він проти демобілізації під час війни. Але нарешті позицію змінено ― уряд вніс законопроєкт, який передбачає демобілізацію під час війни після 36 місяців служби. Але ― це дуже великий термін. Він не створює для людей мотивацію бути мобілізованими. По-перше, це про справедливість щодо тих людей, хто пішов захищати країну майже 2 роки тому, їх мають замінити. А по-друге, це про мотивацію для людей. Іти у військо, коли вхід є, а виходу немає ― демотивує. Я буду подавати правки і наполягатиму на коротшому терміні. Гадаю, оптимальним є 18 місяців, як я і пропонував раніше.
Друге важливе ― це строковики. Є хлопці, які служать вже четвертий рік. Це дуже складна історія. Нарешті з’явився законопроєкт, в якому зазначено про звільнення строковиків, це добре. Але ― до звільнення строковиків передбачається після ухвалення закону 7 місяців. Сьогодні Валерій Залужний на брифінгу сказав: "Армії строковики більше не потрібні". Якщо законопроєкт ухвалять у лютому, то навіщо їх триматимуть 7 місяців до вересня? Строковиків можна звільнити за місяць. Добре, що вдалося відстояти відстрочку для них, щоб після звільнення вони не були одразу мобілізовані.
З’являється право на звільнення для інвалідів 1-2 групи, але чому забули про інвалідів 3-ї групи? Більше того, їх взагалі хочуть призивати, хоча сьогодні вони не підлягають мобілізації. Так по кожному пункту законопроєкту можна побачити недоречні норми.
Олексій Гончаренко. Фото: Євросолідарність
Якої ви думки щодо процедури надсилання повісток електронною поштою або через електронний кабінет призовника?
Олексій Гончаренко: Погоджуюся з Михайлом Цимбалюком, тому що вирішити питання введенням цієї норми неможливо. У людини немає обов’язку мати смартфон, і навіть може не бути комп’ютера. Куди будуть надсилати повістку? Законодавчого обов’язку мати комп’ютер чи смартфон немає. Людина не побачила лист, а ТЦК вніс її до єдиного реєстру боржників ― і на людину накладаються надзвичайно серйозні обмеження. Я не збираюся захищати ухилянтів, але не хочу, щоб це перетворилося на жахіття для добропорядних людей, які справді не побачили пошту. Після багатьох історій з воєнкомами ТЦК не є найбільш авторитетною інституцією в державі, і вона не має вирішувати питання так, щоб заблокувати людині все життя. Закон має сприяти мобілізації, але не повинен створювати проблеми для людей.
Чи спроможна Україна мобілізувати пів мільйона осіб?
Михайло Цимбалюк: Україна як держава спроможна мобілізувати таку кількість людей, але я не побачив економічного, фінансового обґрунтування, яке має бути до кожного законопроєкту. Щоб утримати одного військового, потрібно мати шість працюючих, які сплачують податки. Чи зможе український платник податків утримати таку кількість військових? Це перше. А друге ― дуже важливо, щоб мобілізовані люди отримували достатні грошові виплати, згідно із чинним законодавством.
Олексій Гончаренко: На мою думку, сам підхід "давайте воювати з Росією людьми" ― неправильний. Коли говорять, що треба мобілізувати пів мільйона, а якщо Росія мобілізує мільйон? Їх у 5 разів більше, ніж нас. Тому нам потрібна інша стратегія, воювати треба, виходячи з інших принципів. Треба берегти людей, а в основі має бути озброєння, тактика, стратегія, інакше ми не переможемо.
