Вантажівки перед пунктом пропуску на кордоні України та Польщі "Шегині-Медика", 4 січня 2024 року. Фото: Суспільне Львів
Ситуація непроїзна
― Які перемовини зараз відбуваються щодо ситуації на українсько-польському кордоні?
Володимир Балін: На сьогодні перемовини зайшли у глухий кут. Те, що запропонували поляки, для нас неприйнятно. Крім того, до страйкарів приєднуються аграрії з інших держав, тобто ситуація там зараз непроїзна. Лише зранку 19 лютого ми зможемо апелювати до гмін (органів місцевої влади у Польщі – ред.), що страйкарі не роблять так, як обіцяли. А вони обіцяли, що гуманітарка, військові вантажі, небезпечні вантажі на зразок палива та інших речовин, а також те, що швидко псується, будуть їхати.
― Наскільки зараз великі черги та які пункти пропуску заблоковані?
Володимир Балін: У Польщі всі пункти пропуску заблоковані, крім "Нижанковичі-Мальховіце", але туди можуть їхати лише порожні машини. Усі інші пункти заблоковані, на "Ягодині-Дорогуську" рух взагалі не відбувається, а на решті пропуск дуже повільний. Вранці була інформація, що на "Краківець-Корчовій" три машини на годину, на "Шегині" по одній. Ситуація дуже неприємна.
― У четвер українські перевізники у відповідь на дії польських фермерів біля пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ" розпочали свій мирний протест. Це була короткочасна акція?
Володимир Балін: Ні, зараз вона триває. Я думаю, з вівторка акція буде на всіх інших польських переходах. І відбувається вона винятково через те, що в грудні та січні ми фіксували, що за наявності страйку і непропуску наших машин польські машини їхали поза чергою. І щоб цього не відбувалося зараз, під час аграрного страйку, включився громадський контроль. На жаль, є вже випадки, коли польські машини їдуть поза чергою. Поки вони поїхали на інші пункти переходу, їх дуже багато зараз у Закарпатті. Думаю, день-два ― і ми почнемо громадський контроль і на інших пунктах пропуску.
― Чому польські протестувальники не бажають чекати рішення від уряду, адже технічні переговори вже на завершальному етапі?
Володимир Балін: Наскільки я знаю, польський уряд сьогодні підтримує вимоги, які ставлять їхні аграрії. Але кордон це не місце, де треба чекати результатів перемовин. Якщо у них є претензії, то це претензії чітко до Євросоюзу і до їхнього уряду. Є інші майданчики ― круглий стіл або Варшава чи інші місця, де могли б проходити ці заходи, без перекриття автомобільних доріг. В Україні це вважається кримінальним злочином.
(1).jpg){kind=spacer}
Володимир Балін. Фото: trans.info
Українські перевізники готові везти товари в об’їзд
― Як ситуація розвиватиметься далі? Чи не доведеться Україні переорієнтувати потоки експорту в обхід Польщі, якщо буде повна блокада?
Володимир Балін: Основна альтернатива ― це об’їзд через інші держави. Словаччина, Угорщина, Румунія, інших альтернатив я не бачу. Експортери та імпортери мають бути готовими до того, щоб планувати поїздки тільки так. Тому що спрогнозувати, коли закінчиться цей страйк, ми не можемо. Я вбачаю, що з вівторка ситуація може погіршитись, вони будь намагатися заблокувати транспортні залізничні вузли, під’їзди до портів. Крім того, з 1 по 20 березня можливе поновлення страйку перевізників. Ми не виключаємо цього варіанту, тому що Єврокомісія сьогодні не приймає тих умов, які виставляє Польща до угоди "Україна-ЄС" про міжнародні вантажні перевезення. Це було основне питання під час страйків перевізників, які відбувалися, і зараз Єврокомісія не підтримує поляків. Думаю, що польські перевізники, скоріше за все, вийдуть 1 березня на страйк.
― Чи готові наші перевізники до об’їзду?
Володимир Балін: Перевізники везти товари в об’їзд готові. Із цим проблем не буде. Більше того, під час великого страйку, який розпочався 6 листопада і призупинився 16 січня, більшість експорту та імпорту так і їхало. І наскільки мені відомо, українські споживачі не бачили якогось дефіциту в магазинах на різдвяно-новорічні свята. Це реальна історія ― якщо річку десь перекрити, вона потече в інші боки. Так, це дорожче і це велике навантаження на пункти пропуску Словаччини, Угорщини, Румунії. Але торгівля має відбуватися, товари мають рухатися, інакше буде повна катастрофа, і не тільки у наших виробників та споживачів. На жаль, від цього постраждають і європейські виробники та споживачі.
Михайло Непран: "Я не вірю, що там є фермери"
Михайло Непран: Я не вірю, що там є фермери. Не може фермер, особливо польський, або як зараз розповідають, що долучаються фермери з Німеччини, Франції, Нідерландів, де невеликі сімейні фермерські господарства (50-100 гектарів вважається великим господарством), кинути своїх корів і свиней та їхати на кордон з Україною його блокувати. Вони б уже давним-давно розорилися, як мінімум. Отже, хтось знаходить людей, ці люди там стоять і блокують.
― Чи є припущення, хто це може робити?
Михайло Непран: Чистої води російська спецоперація. Давайте називати речі своїми іменами. Проти нас велика геополітична спецоперація, що намагається зробити нас ворогами наших західних союзників. Останні пів року у нас із поляками в новинах одне ― блокування кордону, розсипане зерно і негатив, який іде в Україні щодо Польщі, а в Польщі щодо України. Ми не говоримо про військово-політичну співпрацю, підготовку наших військових, ремонт військової техніки, реабілітацію українських поранених. Не говоримо, як мільйони наших українців перебувають зараз у Польщі, а з них 10 тисяч відкрили свій бізнес. Погляньте, як повернули ідеологічну пропагандистську кампанію. Нас уперто намагаються посварити. На превеликий жаль, їм це вдається. Вони регулярно викликають негатив. У Кремлі вже роздають ордени та виписують премії. Тому що вони збиралися бомбити Німеччину і Польщу, щоб не допустити допомогу Україні, а виявляється ― не треба бомбити. Варто знайти проросійські сили, агентуру, яку вони вирощували у Польщі та в усій Західній Європі останні 20 років, і за невеликі гроші розгорнути блокування кордону. Це коштує їм десь 5-10 тисяч доларів на день, але завдає нам колосальних збитків.
.jpg)
Михайло Непран. Фото: gmk.center
― Якщо поляки розширять свої акції з 20 лютого по 9 березня не лише на прикордонні переходи, а й на вузли зв’язку та під’їзди до залізничних станцій і морських портів, про які збитки можна говорити?
Михайло Непран: Ну от звідки у фермерів сили блокувати порти і залізничні станції?! Якщо говорити про збитки, мені до кінця не зрозуміло, наскільки адекватно поводять себе поляки. За минулий рік поляки завезли в Україну майже 5 млрд доларів, ми поставили товарів до Польщі майже на 4 млрд. Тобто в сторону Польщі ― плюс 1 млрд нашого товарообігу. Якщо блокується кордон, то зупиняється будь-який товарообіг, збитки несуть і вони, і ми. Процес взаємний. Я розумію, що польська влада обмежила, тому ще це селянська партія, проросійська опозиція, там мало державних діячів, а більше політиків і політиканів. Безперечно, і вони понесуть збитки. Коли говорити про нас, то поки що на рівні побутовому, тобто на рівні "маленьких українців", ми навряд чи найближчим часом відчуємо ці збитки. Тому що, на превелике щастя, 80% продуктів харчування на полицях наших магазинів виробляється в Україні. Умовно кажучи, наш борщовий набір ― український, ми не залежимо від зовнішнього постачання. А от військове спорядження, гуманітарні товари, морепродукти, какао-боби, спеції ― із цим можуть бути перебої. З часом можуть виникнути проблеми у наших кондитерів чи переробників м’яса. Але це на перспективу, поки що у торгових мережах все нормально.
