"Пожертвувати співпрацею з РФ Китай не готовий, але частково її обмежити ― можливо" ― Аліна Гриценко

"Пожертвувати співпрацею з РФ Китай не готовий, але частково її обмежити ― можливо" ― Аліна Гриценко

Китай не готовий пожертвувати співпрацею з Росією цілковито, проте обмежити її може, якщо отримає цікаву пропозицію від ЄС, зазначила в ефірі Українського Радіо головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень, доктор філософії з політології Аліна Гриценко, коментуючи європейське турне лідера Китаю Сі Цзіньпіна Францією, Сербією та Угорщиною. Вона додала, що для Піднебесної цікавою є не лише Франція, яку Китай розглядає як одного з лідерів ЄС, але й сам Макрон, який намагається здобути певну автономність від НАТО та США. Саме за його наполяганнями, скоріше за все, представники Китаю будуть присутні на Глобальному саміті миру в Швейцарії, якщо рівень представництва буде не дуже високим.  

0:00 0:00
10
1x

Фото: France 24

"Найближчим часом Путін полетить до Пекіна"

Кажуть, що візит Сі Цзіньпіна спровокований непростою економічною ситуацією в Китаї. Яка ваша думка щодо цього?

І так, і ні. Першочергово цей візит є візитом у відповідь, тому що Макрон був у Пекіні минулої весни, де був прийнятий досить тепло. Була досягнута низка досить значущих домовленостей в торговельно-економічній сфері. Тому цілком логічно, що Сі Цзіньпін нарешті здійснює візит у відповідь саме до французького президента, а Сербія та Угорщина ― найбільш дружні до Китаю країни, тому вибір саме цих зупинок також цілком логічний. 

Щодо економічної ситуацію, то в Китаї вона не така гарна, як було ще кілька років тому. Але тут Китай скоріше діє на випередження. 

Чи можна сказати, що тут є елемент китайської "помсти" Путіну через інавгурацію, яка запланована на завтра, коли його в аеропорту зустрічав не премʼєр-міністр, а один з віце-премʼєрів. Китайці такі речі не забувають. Чи тут звʼязку немає?

Я би зробила висновок, що турне Сі Цзіньпіна вперше за пʼять років було заплановано заздалегідь, набагато раніше, ніж російський президент визначився з датою інавгурації. Тим паче, що можна передбачити, що найближчим часом Путін полетить до Пекіна, про що свідчить і нещодавній візит міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова до Китаю. Як правило, коли відбуваються такого роду поїздки на рівні міністра закордонних справ, це означає, що готується двостороння зустріч на рівні лідерів держав. Тому, враховуючи, що Сі Цзіньпін був в Москві минулого року, цілком логічно очікувати Путіна в Пекіні вже незабаром. Тому, скоріше за все, конспірології немає, а план був такий, що Сі Цзіньпін їде в турне по Європі, а пізніше ― повертається додому і зустрічає Володимира Путіна. 

"Пожертвувати співпрацею з РФ Китай не готовий, але частково її обмежити ― можливо"

Чи готовий Пекін принести в жертву співпрацю з країною-агресором РФ та мінімізувати або скоротити обсяги воєнної допомоги в обмін на хороші умови співпраці з ЄС?

Зважаючи, що саме ЄС або США готові запропонувати Китаю. Пожертвувати двосторонньою співпрацею з Росією - однозначно ні, нашкодити суттєво Китай також не готовий, тому що Росія ― це досить важливий для Китаю актив, це і протяжний спільний кордон, і потужна ресурсна база для Пекіну. Плюс це питання заповнення вакууму на російському ринку після того, як європейські компанії звідти пішли, питання ідеологічного характеру ― РФ та Китай підтримують риторику про багатополярний світ, хоча їхні погляди щодо того, як саме він саме виглядати, відрізняються. Вони разом в кількох багатосторонніх організаціях. Тому пожертвувати співпрацею з Росією Китай не готовий, але частково її обмежити, якщо Пекіну запропонують дуже цікавий "пряник2, цілком можливо. Все залежить від того, на що готовий піти Європейський Союз. 

Макрон ― цікава персона для Китаю

Давайте розглянемо деякі аспекти візиту Сі Цзіньпіна до Франції, Угорщини та Сербії більш розширено. Поїздка Сі припала на той момент, коли ЄС рішуче взявся впорядковувати торгово-економічні звʼязки з Піднебесною. Передусім йдеться про стримування дешевого китайського імпорту до ЄС та захисту європейських виробників від дискримінації в КНР. Чи буде, на вашу думку, знайдений баланс? Наскільки Китай зацікавлений в економічній співпраці з ЄС?

Баланс, скоріше за все, буде знайдений пізніше, не в результаті цього турне, тому що воно більшою мірою спрямоване на підтримку двосторонніх відносин між Китаєм та зазначеними трьома державами. Франція дуже цікавить Китай в контексті не тільки торговельно-економічних звʼязків. Пекін розглядає Францію як одного з ключових європейських лідерів, тому стабільні політичні відносини з Макроном, який цікавий для Китаю і в контексті прагнення до автономності від США, важливі для Китаю. Також треба враховувати, що в Європі сьогодні ставлять питання "що робити, якщо в результаті виборів в США до Білого дому повернеться Дональд Трамп?" Після цього можна очікувати на напруження в трансатлантичних стосунках, агресивну риторику Трампа стосовно ЄС й тут Макрон "виходить" на сцену зі своїми досить серйозними заявами про необхідність автономії в оборонних справах, про необхідність розбудови європейської армії, яка була би автономною від НАТО. Факт, що такі заяви робляться, свідчить про  рішучу налаштованість з боку Макрона. І намагання Франції автономізуватися і здобути певну самостійність від США є для Китаю цікавим та вигідним і Пекін підштовує ЄС до того, аби здобути більшу субʼєктність в міжнародних відносинах. Тож Макрон ― досить цікава персона для Китаю, який намагається підтримувати дружні стосунки з Францією, зокрема й розраховуючи на те, що Франція зможе певною мірою просувати вигідні для Китаю торговельно-економічні ініціативи. 

В подальшому певного балансу та домовленостей буде досягнуто. Цілком вірогідно, що незабаром підніметься питання про те, аби розморозити інвестиційну угоду з Китаєм, яка була заморожена в 2021 році. Думаю, буде порушене питання про те, аби ЄС ратифікував цю угоду. Від Китаю, звісно, буде очікуватися продовження лінії, яку він веде, стосовно РФ. Йдеться про непостачання важкого озброєння, відсутність серйозної військової підтримки для РФ.

Що стосується постачання якихось конкретних компонентів або продукції подвійного призначення, тут є певні нюанси. Китай продовжує вести бізнес з РФ, тобто це не такого роду підтримка, як, наприклад, Україна отримує від західних партнерів. Тут Пекін може сказати, що, наприклад, дрони китайські компанії продають не тільки РФ, але й Україні й певні запчастини до дронів Україна також закуповує для того, аби збирати дрони самостійно на території України. Для Китаю це буде проблема, тому що він принципово не хоче виступати в якості сторони, яка надає суттєву підтримку тій чи іншій стороні конфлікту. Хоча досить тісна співпраця з РФ викликає певні сумніви щодо нейтральної позиції Китаю. 

Старт переговорів відбувся в рамках цього турне і, скоріш за все, найближчим часом ми можемо очікувати певного прогресу в стосунках між ЄС та Китаєм. Тим паче, що для Піднебесної важливо убезпечити двосторонні відносини з ЄС, тримаючи в голові гіпотетичну вірогідність того, що до Білого дому може повернутися Трамп і тоді для Китаю вести свою торговельно-економічну діяльність буде ще важче. 

Посередник в переговорах між РФ та Україною

Наскільки європейське турне Сі Цзіньпіна повʼязане з Глобальним самітом миру в Швейцарії?

Мова про це, скоріше за все, велася з президентом Макроном, тому що вірогідно, що він наполягав на тому, аби китайські представники все ж таки прибули на саміт у Швейцарію. Передбачаю, що китайська сторона все ж таки буде там присутня, якщо рівень представництва буде не дуже високий. Ми там зможемо побачити спецпредставника китайського уряду з питань Євразії. Проте міністра закордонних справ ми там, скоріше за все, не побачимо, тим паче й Сі Цзіньпіна. Справа в тому, що певні пункти "формули миру" Зеленського з погляду не лише Китаю, але й країн Глобального Півдня, потребуватимуть модифікації й коригування. Проте китайська сторона зацікавлена в тому, аби бути там присутньою для того, аби в подальшому запропонувати свою кандидатуру на роль медіатора, посередника у потенційних переговорах між Україною та Росією. Піднебесна хотіла б покращити власну репутацію та авторитет як країни-миротворця.