20 тис. грн згори або сукупна сплата податків у розмірі 36 тис. грн – Пендзин про економічне бронювання

20 тис. грн згори або сукупна сплата податків у розмірі 36 тис. грн  – Пендзин про економічне бронювання

"Сьогодні треба думати, як забезпечити мобілізацію додатковими коштами. Якщо ми хочемо додатково мобілізувати 100 000 людей, ми маємо десь знайти 130 млрд гривень в бюджеті". І заробітні платні тих, хто зараз служить, мають бути більшими. Це все може забезпечити так зване економічне бронювання, яке буде стосуватися тих секторів економіки, які платять податки, які працюють, але які не є критично важливими для економіки і безпеки держави. Так прокоментував ситуацію з економічним бронюванням експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин. Це буде додаткова сплата до стандартних податків 20 000 гривень за кожного економічно-броньованого або сукупна сплата податків у розмірі 36 тисяч гривень, щоб це відповідало місячній заробітній платні одного військовослужбовця в середньому. Бо військовий повинен за щось утримувати сім'ю та забезпечувати себе на фронті всім необхідним, починаючи від спорядження, броніків та берців. І це буде надзвичайно великим мотиватором для людей, щоби за ті гроші йти і воювати, додав експерт.

0:00 0:00
10
1x

Фото ілюстративне з відкритих джерел

Ваше ставлення до терміну економічне бронювання?

Основна мета — зібрати гроші в бюджет, з яких буде фінансуватися безпека і оборона. Цього року ми плануємо отримати міжнародної допомоги у розмірі 37 з половиною млрд доларів і жодна копійка не може бути витрачена на безпеку і оборону. Коли ми з вами говоримо саме про ці витрати, то це не тільки заробітна плата наших військовослужбовців. Це і харчування, яке має забезпечувати бюджет для них, це і тактичний одяг, і озброєння — все, що стосується категорії витрат на безпеку і оборону. 

Утримання одного військовослужбовця обходиться у мільйон 200 тисяч, мільйон 300 тисяч гривень щороку… Я не помиляюся?

Ні, ви не помиляєтеся. Дійсно, так є. І коли ми з вами візьмемо з відкритого доступу цифри щодо вже фактично мобілізованих на сьогодні, а це десь на рівні 1 200 000 —  1 300 000 людей, то ми отримаємо отой умовний 1 трильйон 700 млрд гривень, які є доходами державного бюджету — всіма доходами повністю. Ми відкриваємо з вами бюджет на 2024-й рік, ухвалений Верховною Радою, де у нас дохідна частина 1,7 трильйона і всі до останньої копійки мають йти на безпеку і оборону. Видатки — 3,3 трильйона. Різниця між видатками і доходами становить той обсяг коштів, які ми залучаємо від наших партнерів у вигляді макрофінансової допомоги, яка не може бути використана на війну. Кошти, які є доходами державного бюджету, забезпечують на сьогоднішній момент функціонування оцих 1 250 000 —  1 300 000 людей, що працюють сьогодні в секторі безпеки і оборони. Будь-яка додаткова мобілізація людей буде вимагати додаткових грошей. Якщо ми хочемо додатково мобілізувати 100 000 людей, ми маємо десь знайти 130 млрд гривень в бюджеті. В межах тих коштів, що сьогодні є, і в межах тих сум, тої кількості, що мобілізована — ми ж розуміємо, що ті заробітні платні, які платяться сьогодні військовим, мають бути більшими. Верховна Рада дала доручення уряду і уряд ухвалив рішення щодо додаткових виплат у 70 тисяч гривень для тих військовослужбовців, що 30 днів пробули в зоні бойових дій, в зоні зіткнення — а це додатково ще 50-60 млрд гривень треба в бюджеті. Тих грошей немає і ми прекрасно з вами знаємо ситуацію, коли будь-який мобілізований приїжджає у військову частину, йому видають там те, що мають видати, але його старші товариші дають ще додатково список на декілька сторінок рукописного тексту, що треба обов'язково купити самому, тому що тактичний одяг — його замало, берці треба нові, каску, броніки. Інакше би наші волонтери не були настільки важливі для ЗСУ. Я вже не говорю про засоби пересування, про дрони, про ті речі, які надзвичайно важливі сьогодні для того, щоби наші хлопці виживали на передовій.

Бронювання від мобілізації на основі сплачених податків може порушувати принцип справедливості. Але державі важливо зберегти працюючю економіку, без якої фінансувати армію буде неможливо. Погоджуєтеся з таким підходом?

Мені важко говорити щодо справедливості у країні, що воює, яка активно шукає гроші, щоб фінансувати власне військо і закуповувати зброю у виробників зброї. Справедливість добра тоді, коли ми з вами живемо в нормальній країні. А коли ми з вами виживаємо в умовах війни, в першу чергу треба думати про те, яким чином забезпечити мобілізацію додатковими коштами. Питання економічного бронювання, питання залучення додаткових коштів, щоби профінансувати і навіть збільшити заробітні платні нашим військовикам — це не питання, яке треба в даній ситуації обговорювати з точки зору справедливо-несправедливо. Це питання виживання. У нас з вами 40% тіньової економіки. Коли ми говоримо про 1,7 трильйона доходів державного бюджету, ми маємо розуміти, що це доходи з того бізнесу, який легально працює, який несе достатньо велике навантаження податкове і з якого ви навряд чи отримаєте додаткові гроші, скільки б ви там не підвищували податки.

Треба витягнути з тіні ці 40%, правильно?

Хоча би не 40, але принаймні ту частину бізнесу, яка, маючи бажання зберегти свою діяльність і убезпечити від мобілізації своїх працівників, вимушена буде вийти на світло і сплачувати за них певні податки. Коли ми з вами говоримо про економічне бронювання, воно не стосується тих галузей і тих підприємств, які підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів щодо підприємств, критично важливих для економіки держави, на яких це розповсюджуватись не буде. На сьогоднішній момент у нас працює механізм бронювання — заброньовано понад півмільйона людей, які забезпечують військово-промисловий комплекс, критичну інфраструктуру, інші галузі, без яких неможливо існувати державі. Коли ми з вами говоримо про економічне бронювання, то воно буде стосуватися тих секторів економіки, які платять податки, які працюють, але які не є критично важливими для економіки і безпеки держави. Саме там, саме для цього сектору можливо залучення цих механізмів: або додаткова сплата до стандартних податків 20 000 гривень за кожного економічно-броньованого або сукупна сплата податків у розмірі 36 тисяч гривень, щоб це відповідало місячній заробітній платні одного військовослужбовця в середньому.

Цифра в 36 000 — це мінімум чи максимум, це багато чи це мало?  

Це та сума, яка відповідає податкам на заробітну платню, яка є значно вищою. Це приблизно 80-90 тисяч гривень на місяць заробітної платні, щоби виходило сукупно отих 36 тисяч з урахуванням єдиного соціального внеску і з урахуванням податку на доходи фізичних осіб. Тобто там цифра достатньо велика виходить. І дійсно ми чуємо такі заяви, що багаті будуть відкуплятися від війни, а бідні будуть воювати. За київськими мірками я би не сказав, що заробітна платня в півтори тисячі доларів на місяць — це  цифра, яка може жахати киянина. Це стандартна цифра, яку сьогодні достатньо багато молоді заробляє, особливо з IT-сектору, з технологічних секторів. Кошти, про які ми зараз з вами говоримо — це не ознака багатства в країні. Багаті люди мають значно більші заробітки. Це сумлінний найманий працівник, який заробляє непогану заробітню плату і це є бажання держави вивести цього працюючого в легальне поле і примусити його роботодавця сплачувати легальні податки. Мова може йти тільки про той тіньовий сектор, який треба витягати з тіні і який може сьогодні підставити плече під фінансування мобілізації.

Людей, які отримують 30-35 тисяч не так багато, враховуючи велику кількість вимушено переміщених осіб і так далі… 

Ми з вами чомусь весь час забуваємо про основну мету, яка порушується, коли ми говоримо про наповнення державного бюджету. На сьогоднішній момент ви готові захищати Україну безкоштовно? За які гроші буде існувати сім'я військовослужбовця? За які гроші буде на сьогоднішній момент сплачуватися те, що потрібно докупити? Ми маємо з вами розуміти, що грошове забезпечення є не тільки надзвичайно важливим, воно ще є надзвичайно великим мотиватором для людей, для мобілізації, для згоди, щоби за ті гроші йти і воювати.

Останні новини
"Це крок у боротьбі з неправомірним використанням платіжних рахунків" – Дубас про ліміти на карткові перекази
"Це крок у боротьбі з неправомірним використанням платіжних рахунків" – Дубас про ліміти на карткові перекази
Банківська таємниця частково розкривається лише за транзакціями щодо національних виробників – адвокатка
Банківська таємниця частково розкривається лише за транзакціями щодо національних виробників – адвокатка
"Україні потрібно повернути мінімум 100 тисяч іноземних студентів " – Винницький
"Україні потрібно повернути мінімум 100 тисяч іноземних студентів " – Винницький
Промінь рекомендує: Динозаври з треком "Їдемо в Карпати"
Промінь рекомендує: Динозаври з треком "Їдемо в Карпати"
Все про "1000 від президента". Пояснює заступниця Міністра економіки України
Все про "1000 від президента". Пояснює заступниця Міністра економіки України
Новини по темі
"Це крок у боротьбі з неправомірним використанням платіжних рахунків" – Дубас про ліміти на карткові перекази
"Україні потрібно повернути мінімум 100 тисяч іноземних студентів " – Винницький
"Стратегічна поразка Путіна". Євген Добряк про події у Сирії
85 тисяч переселенців живуть у колективних центрах — керівниця житлової Програми Карітас України
"Крок на випередження". Гайдай про обмеження карткових переказів