Веніславський: "Резерв+" працює, а черги до ТЦК СП – певний психологічний чинник

Веніславський: "Резерв+" працює, а черги до ТЦК СП – певний психологічний чинник

Головна мета закону про мобілізацію полягала в отриманні повної картини про кількість військовозобов'язаних і вона загалом досягнута, вважає голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член депутатської фракції партії “Слуга народу” Федір Веніславський. В ефірі Українського Радіо він повідомив, що застосунок "Резерв+" зараз працює коректно, попри певні "підвисання" у перші дні після запуску. А от черги до територіальних центрів комплектування, які спостерігаються й зараз, на думку депутата, пов'язані із певним психологічним фактором, бо люди хлинули оновлювати свої персональні дані. "Цей психологічний аспект якраз і створює ці черги. Ми як Комітет, і Міноборони, і Генеральний штаб зараз намагаємося, щоб максимально через цифрову чергу ці питання зняти і ТЦК СП працювали більш оперативно", – додав Веніславський.  

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: cg.gov.ua

Закон головних цілей досяг

Ваша загальна оцінка нового закону про мобілізацію та перших днів його роботи?

Я думаю, що ті цілі, які ми ставили, коли обговорювали законопроект у Комітеті, ми досягли. Тобто головна мета цього законопроекту – отримати повну інформаційну картину про кількість громадян України, які є військовозобов'язаними, які мають право на відстрочку, які заброньовані, які можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, які проживають в Україні, які за кордоном і так далі. Тому загалом за ці пару днів дії закону я можу сказати, що навіть серед моїх колег, представників Збройних сил, Міністерства оборони, центральних органів виконавчої влади дуже активно користується попитом якраз додаток "Резерв+". Перші дні він трішки "підвисав". Зараз, за моєю інформацією, працює нормально. Уже сотні тисяч оновили свої персональні дані, згенерували унікальний QR-код, який є свідченням того, що вимоги закону виконані. І буквально сьогодні у нас відбулося засідання Комітету, де були представники багатьох центральних органів виконавчої влади, Кабінету міністрів, міністерств і  ми розглядали продовження цього законопроекту – механізми бронювання. І зараз Кабінет міністрів засідає і узгоджує новий проєкт постанови, яка буде регламентувати порядок бронювання. Тобто усе це у комплексі, на моє переконання, свідчить про те, що закон головних своїх цілей досяг. Тому будемо сподіватися, що він забезпечить нормальне функціонування усіх суб'єктів, які мають долучатися до процесів мобілізації.

Чи не спричинить постанова про економічну мобілізацію якоїсь конфліктної ситуації із бізнесом? Як ви оцінюєте цю диспозицію?

Справа у тому, що на сьогоднішньому засіданні Кабінету міністрів той проєкт постанови, який ми вивчали на Комітеті, жодного стосунку до так званого економічного бронювання не має. Це лише загальні критерії, які ми прописали у законі. Він унормовує більш детально процедуру бронювання тих працівників, які працюють у критично важливих для оборони, функціонування держави, забезпечення життєдіяльності населення підприємствах, установах і організаціях. Про економічне бронювання взагалі не йдеться. Це ще питання дискусійне, воно законодавчого регулювання не має. А цей проєкт постанови, який сьогодні мають узгодити стосується виключно виконання норм того закону, який ми ухвалили. 

Додаток "Резерв+" працює достатньо коректно 

У перші дні було багато випадків некоректно вказаної інформації у додатку "Резерв+". Чи налагоджена уже його робота?  

Я думаю, що це був наслідок того, що дуже багато людей у перший день, 18 травня, намагалися скористатися цим додатком і відбувалося певне перевантаження системи, яка не завжди справлялася із кількістю запитів. Тому навіть сьогодні заступник міністра економіки сказав, що йому із 15 разу вдалося. Але сам факт, що протягом пів години він і інші наші колеги це все зробили, отримали зворотний відклик, свідчить про те, що система працює. Як завірила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко, яка відповідальна за цифрову трансформацію, система працює нормально. Вона убезпечена від несанкціонованого втручання, дає зворотний зв'язок. Тобто додаток працює. Десь до середини червня він буде працювати у експериментальному режимі. Але навіть у такому режимі ті колеги, які вже оновили свої дані, говорять, що підтягується та інформація, яка є у їхніх військово-облікових документах. Тому додаток працює достатньо коректно. Якоїсь різкої критики від користувачів, із якими я спілкувався, я наразі не почув. Тому будемо сподіватися, що із середини червня він запрацює вже у повноцінному робочому режимі. Хоча навіть у експериментальному режимі він дозволяє виконати вимоги закону і отримати QR-код, який буде свідченням того, що людина оновила свої облікові дані.

Наскільки я розумію, це дуже вдалий приклад цифровізації, оптимальна форма, яка користується популярністю, не викликає заперечень і показує свою дію.

Це найбільш зручний спосіб оновити дані громадянам України, які проживають за кордоном. Тому що дистанційно і той перелік даних, який необхідно вказати, дозволяє це зробити дуже ефективно.

Не було спроб втручання з боку ворога? 

За моєю інформацією, протягом цих днів якихось таких системних втручань, які б поставили під сумнів захищеність цього додатку, не було. Він працює абсолютно штатно.

Федір Веніславський. Фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine

Черги до ТЦК СП – певний психологічний чинник

Попри цифровізацію до ТЦК все одно є черги. На ваш погляд, чому і як оптимізувати їхню роботу? 

По-перше, питання роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки було предметом розгляду нашого Комітету протягом цих 2 років війни, напевно, декілька десятків разів. Ми також звертали увагу на необхідність, з одного боку, забезпечити круглодобову роботу цих ТЦК СП, оскільки це військові формування, які у воєнний час мають працювати так само, як і наші бійці на передовій. Із другого боку, ми розуміємо, що дійсно є певний наплив людей. Зараз у ТЦК СП діє електронна черга. Люди отримують свій час, коли прибути і без будь-яких бюрократичних зволікань пройти ті процедури, які їм належать пройти. Тому ми намагаємося, щоб дійсно максимально було зручно для людей, які добросовісно виконують вимоги закону, оновлюють свої персональні дані. Хоча тут є і певний психологічний чинник, коли навіть до набрання чинності закону, люди намагалися максимально швидко оновити свої дані, з'явитися в ТЦК, пройти військово-лікарську комісію. Причому, хочу наголосити, цей обов'язок у законі передбачений для усіх громадян України. І тих, хто має право на відстрочку від призваної військової служби під час мобілізації, і тих, хто заброньовані. Це мають виконати усі громадяни України для того, щоб ми, як держава, розуміли повністю увесь людський капітал, який у нас є, і могли відстоювати свою територіальну цілісність і незалежність. Тому цей психологічний аспект якраз і створює ці черги. Ми, і Міноборони, і Генеральний штаб зараз намагаємося, щоб максимально через цифрову чергу ці питання зняти і ТЦК СП працювали більш оперативно. 

Що змінило у діяльності ТЦК набуття чинності законом про мобілізацію? Чи можуть зараз представники ТЦК зупинити людину на вулиці і після перевірки документів раптово мобілізувати? Які для цього в такому випадку є підстави?

По-перше, у цьому законі ми передбачили, що з 18 травня громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мають мати при собі одночасно документ, який посвідчує особу, і документ, який засвідчує статус щодо військового обов'язку. І ми передбачили, що працівники поліції, спільно із представниками ТЦК СП, мають право перевірити документи. І якщо людина, наприклад, перебуває у розшуку, то доставити її до відповідного підрозділу, якщо це пов'язано із невиконанням військового обов'язку. Тому із 18 травня ситуація для громадян змінилася. Вони мають усвідомлювати, що їхні військовооблікові документи можуть перевірити в тому числі і працівники поліції, і Державної прикордонної служби. Механізми вручення повісток ми особливо не змінювали. Але якщо особа громадянина встановлена і з'ясовано, що він може бути мобілізований, то йому може бути вручена повістка, щоб він виконав свій обов'язок, пройшов ВЛК, оновив свої персональні дані. Тому з точки зору роботи ТЦК СП, із набрання чинності цим законом, усі ті суб'єкти, які ми мали на меті залучити до процесів мобілізаційної діяльності, залучені. Це і підприємства, установи, організації, і органи місцевого самоврядування. Тому я думаю, що якраз ТЦК СП мають суттєву підтримку з боку інших органів влади, місцевого самоврядування і суб'єктів господарювання в питаннях проведення мобілізаційних заходів.

Ворог своїх цілей не досягне

Які загрози у контексті мобілізації, на вашу думку, можуть вникнути? Хто і як на неї може вплинути?

Російська Федерація веде проти нас гібридну війну. І за інформацію, яку ми отримуємо від нашого розвідувального співтовариства, росіяни витрачають колосальні гроші саме на інформаційну складову цієї війни і на тиражування різноманітних панічних фейків, дискредитації органів влади, дискредитації самої ідеї мобілізації. Це один із дуже важливих напрямів їхньої діяльності, ми це відчуваємо постійно. Тому, якщо подивитися просто ворожі ресурси, я в силу своєї діяльності їх періодично моніторю, то без питань викривлення, висвітлення якихось проблемних моментів, пов'язаних із мобілізацією, вони не обходяться жодного дня. Таких повідомлень там напевно тисячі, якщо не десятки тисяч, щодня на різних ресурсах тиражуються. Тому ворог, звичайно, намагається зірвати ці процеси. Деколи йому вдається тиражувати фейки, які потім підхоплюються і деколи нашими ЗМІ. Але ми це розуміємо. Центр протидії дезінформації, наші спецслужби, Служба безпеки України, періодично викривають агентів, які це все роблять. І я думаю, що ворог своїх цілей не досягне. Але я також розумію, що ми як держава, Міністерство інформаційної політики має більше пропагандистською діяльністю навіть займатися, щоб пояснювати реальну ситуацію і реальні завдання держави і громадян, які мають виконувати свої конституційні обов'язки.

Загальна мобілізація триває з перших днів війни

Коли, на наш погляд, можна очікувати покращення ситуації на фронті після початку дії закону про мобілізацію, а також надходження нарешті на місця допомоги від партнерів? 

Я би не сказав, що у питаннях мобілізації є якісь дуже суттєві проблеми. Головна мета закону про мобілізацію була якраз у тому, щоб усунути неефективне використання людських спроможностей, представників ТЦК СП, які їздили по містах і селах, і намагалися вручити повістки громадянам України, які, наприклад, у тих місцях, де вони зареєстровані, не проживають або вони перебувають за кордоном. Для того, щоб ми чітко розуміли, хто у нас є і хто може бути мобілізований, цей законопроект ми якраз і прийняли. Зараз ми більш чітко розуміємо якраз процедурні аспекти. Але якихось провальних питань у здійсненні мобілізації не було. Загальна мобілізація триває із перших днів війни. Процес йде планово. І я думаю, що цей закон уже демонструє певну динаміку. Протягом двох-трьох місяців він вийде на нормальний ритм роботи і ТЦК СП будуть уже ціленаправлено здійснювати ті заходи, які вони мають відповідно до своїх повноважень.