Кораблі Чорноморського Флоту ВМФ РФ. Довоєнне фото commons.wikimedia.org
Новоросійська база вже не є безпечним місцем для російських кораблів
"Якщо говорити про курортний сезон в Криму, то, очевидно, що він закінчився десь у травні 2022 року. Пам'ятаєте, коли по Новофедоровці прилетіло – по військовому об'єкту окупантів у Саках, й на пляжі (звідки видно було дим від прильоту) одна жінка сказала: "Мамочка, сваливать отсюда надо!". Власне кажучи, звалювати вже треба давно, тому що Сили оборони України по військових об'єктах у Криму завдають удари вже давно і регулярно. Ще пару років тому наші партнери малювали чергові лінії й казали, що "по Україні можна бити нашою зброєю, а по Криму бити не можна". Тоді наші дипломати у відповідь наголосили: це – суверенна територія нашої держави. Всі вимушені були погодитись, що Крим – це Україна, і зброєю, яку нам дають партнери, в тому числі, можна брити по Кримському півострову. Тож туди прилітають і ракети Storm Shadow, Skalp. Останнім часом зʼявились з доброю бавовоною й ATACMS по аеродромах, по військових базах окупантів тощо. Але Крим – це не тільки Кримський міст", – зазначає Павло Лакійчук.
Він додав, що нещодавно із Новоросійської чорноморської військово-морської бази у РФ вийшли сім одиниць кораблів, які зараз задля власної безпеки перебувають в Азовському морі: "Десантні кораблі, малі ракетні кораблі кудись рушили. Рушили наче в бік Криму, далі до Керченської протоки. І зараз оці сім одиниць ховаються в Азовському морі". "Чому в Азовському морі? Тому що, очевидно, що Новоросійська база теж вже не таке безпечне місце для російських кораблів. А Азовське море закрите Керченською протокою, яку контролює противник, перед якою ціла система загороджень, аби захиститися від наших морських дронів", – пояснює експерт.
"Складно сказати, скільки тонутиме продірявлена баржа"
Вони там, до речі, останнім часом ще додатково розмістили баржі на вході до Керченської протоки з південного боку. В такий спосіб росіяни намагаються захистити міст і загалом вхід до Азовського моря, так?
Так, дійсно. Бонові загородження виставляли вони і раніше. Але й раніше так було у Чорноморську, на західному узбережжі Криму, коли наші морські дрони атакували російський пункт базування і знищили там, у тому числі, рейдовий буксир. Це було таке тренування із прориву бонових загороджень, яке виявилося успішним. З баржами поки що складніше, адже вони здоровенні, і навіть якщо їх уразити, це не означає, що вони за декілька хвилин підуть на дно. Коли затонув крейсер "Москва", колеги зателефонували, питали: "Ну, що, так наші потопили його, чи ще ні?" А він ще шість годин майже човгав. Тож треба розуміти, що такі машини здоровенні, вони не завжди так швидко тонуть.
Навіть "Титанік" дві години тонув.
Так. І пошкодивши, продірявивши баржу, значно складніше сказати, скільки часу вона буде тонути. Для того, щоб прорвати загородження, час йде на хвилини.
"Кожну хвилину небезпека для росіян в Азові зростає"
Пане Павле, але оці сім кораблів, які перейшли з Новоросійська, стають ближче для ураження з повітря?
Так, дійсно. По-перше, є наші "Нептуни" (ракети – ред.), перероблені, щоправда, під удари по наземних цілях. Вони вже прилітали в район Керченської протоки, по Керчі й далі били. Тож, я думаю, що наші інженери вже розробляють або розробили ще одну модифікацію достатньої дальності, призначену для ударів по морських цілях. Тож те, що оркам буде безпечно в Азові, це вони поки так думають. І кожну хвилину, кожну годину небезпека для них там зростає.
"У Криму вразливе все"
А що саме зараз є вразливим на території окупованого Криму для росіян?
Якщо чесно говорити, то вразливе все. І це демонструють наші Сили оборони, які завдають удари по різноманітних військових цілях. Це військово-морські бази, кораблі противника, це і авіабази, ворожі літаки, це пункти постійної дислокації великих з'єднань морської піхоти, берегової оборони, механізовані десантні війська в Криму. Це бази зберігання різноманітної військової російської техніки. Ну, і, звісно, це військово-економічні об'єкти: нафтобази, переробні заводи, логістика, той же ж Керченський міст, в тому числі, Джанкойський залізничний вузол. Прилітає по всьому, в залежності від того, які пріоритети стоять перед нашими військовими для послаблення ворожої оборони на Півдні.
Зараз, очевидно, однією з основних цілей є повітряна складова. Проте зверну увагу, що коли б'ють по засобах протиповітряної оборони, це не просто так знищується максимальна кількість засобів ППО ворога. Це значить, що це пробивається коридор до певних цілей. І якщо ППО побили, то прилетить чи по Севастополю по військово-морській базі, чи по аеродромах ворога у Бельбеку, Гвардійському, Саках тощо. Після низки ударів АTACMS саме по військових аеродромах Криму, кількість ударів російськими КАБами (керованими авіабомбами – ред.) на Півдні стала вдвічі меншою, ніж, наприклад, на Сході нашої держави. Це свідчення, що там послаблюється ворожа потуга. Росіяни вже намагаються думати, що робити: тікати з Криму далі, перетворювати ці аеродроми на передові аеродроми чи взагалі від них відмовитись?
Чорнобаївка-2
Тобто вони серйозно розглядають варіант відмовитись від аеропортів на території Криму, як баз, як майданчиків для атаки України?
Вони розглядали їх як аеродроми постійного базування, де літаки не тільки стоять на майданчиках, а заряджаються боєприпасами, заправляються паливом, де є їх технічне обслуговування, не тільки поточне, а й довготермінове, як пункти постійного базування. Але після ударів значна частина російських з'єднань переміщується на аеродроми Краснодарського краю РФ, а кримські аеродроми використовуються як передові аеродроми. Тобто прилетіли, там їх швиденько обслужили, заправили, підвісили бомби й літаки полетіли далі.
.jpg)
Павло Лакійчук. Фото: ФБ-сторінка Павла Лакійчука
Це проміжний етап витіснення Силами оборони України ворога, не остаточний, але по мірі того, як удари по окупантах триватимуть, вирішувати ворогу доведеться. Це те саме, що було й на Півдні, в Чорнобаївці. Такими ж будуть для Росії і Джанкой, і Саки. Джанкой вже точно дуже схожий на Чорнобаївку-2.
