Ілюстративне фото: DroneUA
2014 року — "весільний дрон"
Де підняли перший дрон й кому це спало на думку?
Одними з перших були ми. Це було літо 2014 року. Володимир Кочетков був натхненником і засновником нашої славетної організації. Історія така, що об'єдналися четверо людей — Дмитро Лісенбарт, Натан Хазін, Володимир Кочетков і я. І в руках опинився Phantom 1, який тоді компанія DJI тільки почала випускати. Це був "весільний дрон".
"Стриж" і "Рейс" без GPS
Я так розумію, що ви об'єдналися ще під час Євромайдану або відразу після нього, так?
Саме так. Майдан закінчився, у Криму Росія почала, але сприйняття, що це війна в такому розумінні, як ми бачимо її зараз, тоді не було. Але ми розуміли, що треба гуртуватися. Спочатку це гуртування відбувалося довкола ініціатив із боротьби з корупцією. Збройні Сили тоді взагалі були від цього далекі. Безпілотників як таких не було взагалі. Україні в спадок від Радянського Союзу залишилися музейні експонати, зокрема "Стриж" і "Рейс". Вони були без GPS і могли знімати на плівку. Ці апарати могли 900 км пройти, зробити один розворот і повернутися. З цим ми увійшли в 2014 рік. Кумедність ситуації в тому, що ми застосовували це. Плівку туди ніхто вже не ставив, але на цю величезну ракету кріпили відеореєстратор з автомобіля, щоб зробити фотографії. І якщо є помилка оператора, який виставляє станину, на один градус, то апарат і полетить не туди, і фотографії не ті зробить, і ти не розумієш, звідки ці фото.
Phantom 1
Тобто першим дроном у вашій історії був Phantom 1. Ви його підняли і що це дало?
Ми зрозуміли, що воно щось дає, ми щось бачимо.
А ви в режимі реального часу бачили Phantom 1?
Так, він вже на екран планшета присилає дані. Пригадайте перші добровольчі батальйони: їх виставляли на лінію фронту, але не було зв'язку, навіть карт паперових бракувало. І поштовхом для нашої діяльності стало те, що ми повинні допомогти Збройним Силам зрозуміти, що відбувається навколо, хто перед ними. І тоді вони будуть впевнено воювати.
"2022 року ми злітали дронами й показали, що окупантів можна бити"
Якою була ситуація в лютому 2022 року? Яку роль відіграли дрони, зокрема в захисті Києва?
Величезну. У порівнянні з 2014 роком дронами займалася велика кількість людей, але все одно обмежена. Тому це спільнота, де всі всіх знають, і коли почалося в Києві, то ми моментально всі знайшлись. Тому ці напрацьовані горизонтальні зв’язки нам дуже допомогли. Ми об’єдналися між собою і, не чекаючи розпорядження, почали взаємодіяти. І в ситуації, коли Київ був у напівоблозі, ми зробили заклик до цивільних людей, аби ті, хто можуть, ставали до нас. Ми взяли на себе відповідальність і функцію, яку мали б робити Збройні Сили держави. Але в ситуації, коли тотальний опір, ми закликали прийти всіх, хто має Mavic, аби ми ставили задачі, що потрібно робити.
Ми займалися застосуванням і розробкою дронів весь цей час. Те, що дрон може виконувати не тільки функцію спостереження і розвідки, а й ударну, нам також було давно відомо, але розвитку в військах це не набуло. У 2022 році ми зустрілися з тим, що невелика кількість людей намагалася розробляти маленькі ударні безпілотники тактичного рівня, але знання були дуже-дуже обмежені в колі їх користувачів. І коли почалося повномасштабне вторгнення, коли російський десант виселився в Гостомелі, в ту ж ніч ми були біля них, злітали та бомбили. Ми показали, що їх можна бити. І наші внутрішні групи, де ми координувалися, почали викладати відео, мовляв, "дивіться, вони горять і мруть". Ми закликали цивільних, адже війська все ще були "сліпі", їм треба було допомагати. І коли кияни об’єдналися, це згуртувало нас, а найважливіше — ми продемонстрували, що росіян можна бити. І це дуже надихнуло всю націю, і ви зараз бачите наслідки: бити окупанта роботами — це топтема.
Ярослав Гончар. Фото: facebook.com/aerorozvidka
Україні важко масштабувати виробництво дронів, але за кількість стартапів ми значно випереджаємо Росію
Наскільки зараз Україна є сильною у цьому напрямку і чи ми випереджаємо росіян?
У певному сенсі ми їх випереджаємо. Україна – не Росія, у нас різні суспільні устрої. В чомусь внаслідок цього ми сильніші, в чомусь програємо. За ці роки і держава зробила кроки, зокрема, уряд спростив різноманітні нормативні акти, які прискорили бюрократичні процедури. Це привело до того, що в Україні твориться ельдорадо стартапів, пов'язаних із "Мілтеком", із роботизованими технологіями і всім, що навколо цього. У нас тут "Силіконова долина", в кожному гаражі щось відбувається. І це дуже позитивне явище. Є і конкуренція між такими розробниками, і спрощення та підтримка з боку держави, зокрема Держспецзв’язку закуповує дрони. Коли таке було? Але коли виникла потреба, вони взяли це на себе, і це відіграло роль. Тому в цьому сенсі ми дуже прогресуємо. Кількість ідей та розробок у нас є.
Втім у такому середовищі швидко виникають ідеї, але вони складно масштабуються, бо їх дуже багато, і визначити, на кого поставити ставку і масштабувати на весь сектор нацбезпеки, — це складно. У рашистів — зворотнє. У них немає такого буму "Мілтеху", підтримки громадянського суспільства, але ворог не дурний, він теж бачить, куди рухаються тренди військового протистояння, вони теж розвивають військову роботизовану галузь, але там розвиток централізований, державний. Великої кількості стартапів немає, але діє велика машина і вони легко масштабуються. Тому нам важко масштабувати якесь явище, але у нас дуже багато всіляких стартапів, і ми тримаємось на оцих горизонталях.
Нині роботів більше, ніж їх операторів
Але наші вороги регулярно плачуться в перехопленнях, що українці перемагають по дронах, по застосуванню, за кількістю та якістю.
Є громадянське суспільство плюс підтримка держави. Я чую від підрозділів, що зараз є достатнє забезпечення. Проте є інший виклик — не вистачає пілотів. Забезпечення з боку держави та фондів громадянського суспільства уже вийшло на той рівень, що роботів більше, ніж операторів, які спроможні їх застосувати.
Система ситуаційної обізнаності
Як працює система ситуаційного бізнесу? Що це дає нашим воїнам?
Система ситуаційної обізнаності — це система, в якій ти можеш отримувати потрібну тобі інформацію. Це в певному сенсі революційна річ, зокрема для наших Збройних Сил, тому що це означає перехід від радянської системи організації війська до натівської. Пострадянський підхід – це лава на лаву, штурми, командир сказав — і треба виконати. Інший відхід в тому, що командир визначив завдання, але не він визначає, як саме підрозділам ці завдання виконувати. Він озвучує їм загальну задачу, а цим підрозділам видніше, як на місці робити. І він очікує від них ініціативи про те, як вони будуть виконувати це завдання, лишаючись при цьому командиром. І він далі каже, чи робити це, чи ні. Це мережецентрична система НАТО.
У стратегії національної безпеки Україна ця доктрина вже згадується. Але військам треба дати інструмент, щоб вони так могли діяти. Їм треба мати ситуаційну обізнаність, щоб вони були проактивними, щоб вони нав'язували свій темп бойових дій, їм треба вміти координуватися насамперед з сусідами. Немає жодного підрозділу настільки самодостатнього, що він може виконати будь-яке завдання. Це завжди об'єднані операції разом. І для того, щоб це стало можливим, їм треба дати інформацію. Всіх залучених до операції треба усадити в одне інформаційне поле, дати їм офіційну інформацію, щоб вона була така, що їй довіряють, щоб не було трактувань. І це забезпечує система ситуаційної обізнаності. Як ми будемо відповідати на протидію спостереженню? Зокрема, шляхом використання цієї системи. Ми повинні дати якомога більше інформації про те, де перебувають ворожі розвідники, всім тим, хто може їм щось протиставити. Це перший крок, який лежить на поверхні, що треба зробити. І допоміжною є система "Дельта".
"Ми є НАТО-орієнтовані"
І спільнота "Аеророзвідки", виходить, привнесла цей підхід до війни?
Ми є НАТО-орієнтовані. Ми переконані в тому, що справжня гарантія національної безпеки – це коли Україна опиниться в тому клубі, де нам гарантують цю безпеку. Не Будапештський меморандум. І ми так само усвідомлюємо – щоб прийти в клуб країн найрозвиненіших економік і армій, треба виконати домашнє завдання, треба бути такими, щоб нас туди прийняли.
