Залучення до війська іноземців та короткострокові контракти - Гончаренко про шлях поповнення війська

Залучення до війська іноземців та короткострокові контракти - Гончаренко про шлях поповнення війська

Воювати з Росією кількістю людей – це шлях в нікуди. Наш шлях – це діяти асиметрично, що зараз демонструє Курська операція, наш шлях – це технології… Адже людина з сотнею дронів дасть набагато більше результату… Таку думку в ефірі Українського Радіо озвучив член постійної делегації України в ПАРЄ, член фракції "Європейська Солідарність", член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Олексій Гончаренко. За словами депутата Україні також варто залучати до армії іноземців і колишніх військовослужбовців, укладаючи з ними короткострокові контракти на півроку. Натомість обмежено придатних людей віком 50+ слід скерувати для роботи на економіку країни. Крім того, парламентар вважає, що знижувати мобілізаційний вік в жодному разі не можна, оскільки це негативно позначиться на демографічній ситуації і економіці в цілому.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Міноборони

"Людина з сотнею дронів дасть набагато більше результату, ніж сто людей, віком 55 років, обмежено придатних з автоматами Калашникова"

Чи можна вже оцінити роботу нового закону про мобілізацію? Наскільки він ефективний?

Я не голосував за цей закон і я вважаю, що в цьому законі велика кількість дуже поганих норм. Кожного тижня з’являються все нові і нові. Після його прийняття з’явилася колізія, що дозволяє мобілізовувати 18-25-річних хлопців, при чому хворих. Тобто здорових не можна, а хворих можна.  Ми подали законопроєкт, аби це зупинити, але поки що їх призивають. Це й же закон прибрав право на відстрочку в неповнорідних братів загиблих чи зниклих безвісти. Тобто мати втратила одного сина і можуть забрати іншого тільки тому, що вони народжені від різних чоловіків. Очевидно, що це несправедливо. У той же час закрутивши так жорстко гайки, результат у вигляді збільшення мобілізації цей закон дав і мобілізація збільшилася за останні місяці. Але питання в іншому – яке перед нами стоїть мета? Якщо наша мета воювати з Росією людьми,  то ми врешті-решт прийдемо до поразки, тому що їх набагато більше ніж нас. Це все одно для нас не шлях. Наш шлях – це діяти асиметрично, що зараз демонструє Курська операція, наш шлях – це технології. Людина з сотнею дронів дасть набагато більше результату, ніж сто людей, віком 55 років, обмежено придатних з автоматами Калашникова, яких, на жаль, теж набирають не зрозуміло для чого. При цьому відривають їх від української економіки, де сьогодні знайти водія, тракториста, будівельника, електрика вже величезна проблема. Ми маємо переглянути певні стратегічні підходи, сформувати їх, зрозуміти, що воювати з Росією кількістю людей – це шлях в нікуди. Слід розмірковувати, де український чоловік найпотрібніший – в окопі чи за кермом в бульдозері, який будує фортифікації, чи на підприємстві, яке виробляє дрони, чи на водоканалі, забезпечуючи водою українські міста тощо.

"Потрібно продовжити час на оновлення даних"

Що робити з тими, хто не встиг оновити дані?

Ми подавали з колегами законопроєкт, який пропонував продовжити час на оновлення даних. Ми всі бачили, що відбувалося в середині липня з відключеннями електроенергії. Але він не був прийнятий. Сьогодні є право в держави виписувати їм штрафи, причому дуже підвищені. 17 тисяч гривень – це дуже великі кошти для більшості українців. Я би порадив державі не робити цього, не накладати штрафи, а дати можливість оновити дані добровільно.

"Найняти 10 тисяч іноземців замість обмежено придатних українців віком 50+"

Якщо РФ вдасться до другої хвилі мобілізації, чим ми зможемо відповісти?  

Відповісти ми маємо асиметрично. Ми ніколи не зможемо мати таку армію, як Російська Федерація. Проте ми можемо мати армію розумнішу, технологічнішу і мотивованішу. Але цього потрібно розставити пріоритети. У нас сьогодні у війську десятки тисяч людей так званих обмежено придатних віком за 50 років. Бойової користі з них майже нуль. Але ми тримаємо їх там і не відпускаємо до їхніх родин і економіки. Це хибний шлях. Є шлях залучення іноземців, які готові йти воювати за ті гроші, які платить українська держава. Так, переважно ці люди йдуть за грошима. Чудово. Якщо ми можемо за ці гроші найняти 10 тисяч колумбійців і мешканців інших країн, які готові прийти, краще це робити, аніж забирати або хворих дітей або людей фактично похилого віку з підірваним здоров’ям. Давайте зберігати українців і українок, адже для кого ми тоді воюємо? 

Ще один напрямок поповнення війська, який чомусь не використовують. На сьогодні в Україні не можна укласти піврічний контракт. Є люди, які служили, потім звільнилися, а тепер готові повернутися, але вони хочуть знати на скільки часу? Вони готові повернутися на півроку, але не готові воювати безкінечно. Це люди з бойовим досвідом, які одразу йшли б до своїх підрозділів, де їх добре знають. Але в Україні це неможливо. У нас укладають лише довгострокові контракти або до завершення воєнного стану. Чому ми не беремо тих, хто хоче воювати включно з іноземцями, але беремо тих, хто не хоче з тих чи інших причин? На жаль достукатися до нашого Міноборони, парламентської більшості, влади надзвичайно складно.

За 30 років рівень народжуваності в Україні знизився в 6 разів

Чи потрібно знижувати мобілізаційний вік? Який ідеальний віковий діапазон для мобілізації?

Я подав законопроєкт, який припиняє мобілізацію 18-25-річних обмежено придатних. Тому безумовно я вважаю, що ми не повинні знижувати мобілізаційний вік. У нас катастрофічна демографічна ситуація. У 1990 році в Україні народилося 1 млн дітей (657,2 тисячі – ред.). Минулого року – 170 тисяч (187,4 тисячі – ред.). Цього року, я думаю, буде ще менше. Хто народжує дітей? Перш за все, це люди віком 18-25 років. Якщо ми не збережемо цих людей, тоді для кого ми воюємо? Мета війни – щоб залишилася Україна. Але Україна – це українці.

Олексій Гончаренко. Фото: Уніан

"Утримання обмежено придатних військовослужбовців віком 50+ коштує державі до 100 млрд гривень"

Що з оборонним бюджетом, скільки зараз не вистачає, і чому народні депутати і уряд розробляючи і ухвалюючи бюджет фактично прорахувалися?

Скільки не вистачає невідомо. Мінфін говорить про необхідність додаткових пів трильйона гривень. Але їхня аргументація така: Міноборони принесло відомість на пів трильйона, а оборона і безпека в нас в пріоритеті – звідси і така сума. Не можна так оперувати. Завтра вони принесуть відомість на трильйон гривень. Де його взяти? Нам запропонували радикально підвищити податки в державі. Навіть якщо це не торкнеться кожного на пряму,  багатьох це може торкнутися через робочі місця. Велика частина економіки зупиниться і працювати не буде де. Результатом таких дій може стати не збільшення надходжень в бюджет, навпаки зменшення, тому що брати не буде з кого. Утримання обмежено придатних військовослужбовців віком 50+ коштує державі до 100 млрд гривень. Це колосальні кошти. Якщо цих людей відпустити, вони можуть далі працювати трактористами, водіями, будівельниками і створювати податки. Чому ми це не робимо? Ми ризикуємо їхніми життями, вони не працюють в економіці, в бойовому сенсі вони нічого не дають і ми витрачаємо на них кошти. Бюджет Міноборони потребує дуже ретельного аудиту. Нещодавно правоохоронці зупинили машину постачальника Міноборони і знайшли в багажнику 4,5 млн євро готівкою.  Звідки ці гроші? Це говорить про рівень хабарництва і корупції, які там відбуваються.

Чи буде фракція "Європейська Солідарність" голосувати за відставку економічного блоку уряду?

На мою думку, потрібно відправляти у відставку весь цей уряд. Якщо поміняти одних людей, які виконують вказівки на інших, на жаль, багато результату не буде. 

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко