Ілюстративне фото УНІАН
До великої приватизації належать об’єкти вартістю понад 250 млн грн
Чому об’єктом аукціону стала саме Об'єднана гірничо-хімічна компанія?
Для всіх об’єктів великої приватизації є особлива процедура. Нагадаю, що до великої приватизації належать ті об’єкти, вартість яких – понад 250 млн грн. Були розроблені аукціонні умови, визначено стартову ціну даного об’єкта, отже, в кілька етапів було проведено підготовку до аукціонного продажу, яка тривала максимальний термін. Зазвичай від 60 до 90 днів триває експозиція ― від моменту оголошення аукціону до його проведення. Тож велика кількість потенційних інвесторів могла ознайомитися й ухвалити остаточне рішення про участь в аукціоні.
Що передбачає формат підготовки до приватизації?
Має бути два рішення уряду про включення об’єкта до великої приватизації та про затвердження стартової ціни й умов продажу. Між цими двома важливими точками відбувається кілька засідань аукціонної комісії, яка готує пропозиції щодо даного об’єкта, аналізує, яка може бути його стартова вартість, визначає умови продажу ― це є обов’язковим під час продажу об’єктів великої приватизації. Тобто, кожен інвестор, окрім того, що платить певну ціну за об’єкт, має дотримуватися тих умов, що їх визначає аукціонна комісія, а потім затверджує Кабінет міністрів України. Процедура доволі складна, але велика відповідальність щодо цих об’єктів вимагає таких підходів.
Аукціон відбувається, якщо прийшов хоча б один учасник і запропонував ціну, вищу за стартову
Якою була стартова ціна та за скільки вдалося продати об’єкт?
Стартова ціна формується на основі балансової вартості активів на дату проведення аукціону. Старт для об’єкта ОГХК був 3 млрд 899 млн грн. Це офіційна цифра бухгалтерського обліку, за яким обліковуються всі активи підприємства. Усе, що вище, це ставки у процесі аукціону. Нагадаю, що в самому аукціоні взяв участь один учасник, який запропонував суму на 39 млн вищу за стартову ціну. І за законом, він має право отримати даний пакет у власність у процесі приватизації.
Виникали запитання у суспільстві, мовляв, це ж аукціон, тому мали б бути кілька претендентів, а тут єдина компанія дещо збільшила ціну ― і змогла придбати ОГХК, як так?
Хочу нагадати, що цей об’єкт виставлявся на продаж як об’єкт великої приватизації вже тричі, до повномасштабного вторгнення. Це був 2021 рік, у тих умовах на аукціон не прийшов жоден учасник. У сьогоднішніх умовах, які є набагато складнішими, все-таки вдалося провести цей аукціон. І, згідно із законодавством, аукціон відбувається, якщо прийшов хоча б один учасник і запропонував ціну, вищу за стартову. Тому ми вважаємо, що аукціон відбувся, є повноцінний учасник та інвестор, який буде далі розвивати підприємство.
Інвестором стала зарубіжна компанія ― NEQSOL Holding. Про що це свідчить?
Це дуже серйозна компанія із азербайджанським корінням. Вона багатопрофільна і має бізнес як у своїй країні, так і на території інших держав, у тому числі в Україні володіє одним із великих операторів мобільного зв’язку. Ця компанія має всі підстави і бажання працювати далі. Саме у розвиток наших родовищ будуть вкладені серйозні інвестиції, що дасть не лише збереження робочих місць у великих виробництвах, а й подальший розвиток. У рамках державного підприємства це зробити було дуже складно, тож участь іноземного інвестора у приватизації даного об’єкта ми надзвичайно вітаємо.
.jpg)
Ігор Тимошенко. Фото: new.spfu.gov.ua
Окрім зарплат і модернізації, треба вкладатися у розвиток нових родовищ
Що має зараз зробити NEQSOL Holding? Які він має зобов’язання?
Окрім вартості, яку компанії доведеться заплатити, вона має виконати інвестиційні умови, передбачені саме умовами проведення аукціону. Перше стосується інвестицій ― не менше 400 млн грн інвестицій має бути вкладено у розвиток даного підприємства, причому щорічно ― не менше 50 млн. Це технічне переоснащення та модернізація. Далі ― погашення простроченої кредиторської заборгованості, на сьогодні вона обліковується у достатньо великому розмірі ― 600 млн грн. Тут і бюджет, і зарплати, і місцеві податки, тобто ціна питання є доволі високою, аби інвестор серйозно розглядав цей об’єкт. Йдеться про дві ключові локації ― два головні кар’єри розташовані на Дніпропетровщині та Житомирщині. Окрім зарплат і модернізації, треба вкладатися у розвиток нових родовищ, адже геологічна розвідка та подальший розвиток родовищ ― це дуже високовартісні речі у плані капіталовкладень.
"Якщо відбувається експорт підсанкційній особі, то він просто не відбувається"
Чи не станеться так, що ринки збуту сировини, вже під керівництвом NEQSOL Holding, можуть перефокусуватися на Російську Федерацію?
Тут дві важливі речі. Найперше, давайте не забувати, що підприємства саме цієї титанової галузі в попередні роки функціонували таким чином, що РФ справді мала вплив і на менеджмент підприємства, і на ухвалення рішення щодо експортних поставок. Більше того, через підконтрольні бізнес-структури весь ланцюжок по титановій сировині максимально обривався. Тобто ми не виходили на кінцеву продукцію і задовольнялися тим, що потрібно експортувати напів фабрикат. Ми існували саме в такому форматі: видобули, відправили, все інше не розвиваємо. Тепер ми перегортаємо цю сторінку і говоримо про те, що це ― зовсім інший інвестор, не залежний від країни-окупанта, він має певні інвестиційні зобов’язання, а для всіх його експортних операцій є механізм контролю. Тобто якщо відбувається експорт підсанкційній особі, то він просто не відбувається. Повноваження служби експортного контролю ― саме контролювати такі речі.
Ви зауважили, що це другий приклад великої приватизації. А якою була перша ластівка?
Компанія "Ола Файн" і державне підприємство готель "Україна". Придбано його було за 2,5 млрд грн. На сьогодні вже відпрацьовано попередній договір купівлі-продажу, який узгоджений із Фондом державного майна. До 30 жовтня 2024 року ми очікуємо оплату. Покупець від намірів не відмовляється, і фактом буде вже надходження коштів до державного бюджету.
Читайте також: Мінімум 3 учасники на аукціон. Фонд держмайна про приватизацію в Україні
Кошти від приватизації ОГХК мають надійти 18 листопада
А є цільове використання цих коштів у подальшому?
Через Фонд державного майна приватизовується два типи об’єктів. Якщо це "класичні" об’єкти, які раніше перебували у державній власності, то всі кошти від приватизації цих об’єктів надійдуть до загального фонду державного бюджету. Якщо об’єкт є підсанкційним, то кошти надходять до Фонду відновлення, тобто вони мають своєрідне цільове спрямування.
Коли мають надійти кошти від приватизації Об'єднаної гірничо-хімічної компанії?
Цей термін настає 18 листопада.
Які на черзі об’єкти по великій приватизації?
Це великий підсанкційний об’єкт ― компанія "Аерок". Він має кілька виробничих майданчиків, це виробництво газобетону. Два майданчики у Київській області, один недобудований на Львівщині. Стартова вартість буде 965 млн грн. Очікуємо достатньо жвавий інтерес від потенційних учасників аукціону. Розраховуємо також на іноземних інвесторів, оскільки саме ринок газобетону на сьогодні є дуже затребуваним. І зважаючи на окупацію ворогом певних заводів, саме ці підприємства можуть бути надзвичайно цікавими з точки зору розвитку подальшого бізнесу та внутрішнього ринку для України. Сам аукціон відбудеться 19 грудня. Окрім цього, готуємо одне з великих підприємств ― АТ "Укрбуд". Це підприємство має велику кількість нерухомого майна по всій Україні. Готуємо також "Сумихімпром", "Одеський припортовий завод", вони на початковій стадії підготовки аукціонів.
