Ілюстративне фото з відкритих джерел
Зимовий час – є "рідним" для більшої частини України
Як ви ставитеся до скасування переведення годинників? Які плюси та мінуси переходу на зимовий і літній час?
Віталій Селик: Моя думка така, що потрібно продовжувати переводити годинник. Це дискомфортно в короткій перспективі, коли перший тиждень важко звикнути до нового часу, але в довгостроковій перспективі це набагато комфортніше для всіх мешканців нашої широкої країни. Якби ми зараз не перевели годинник, то наприклад, діти в Ужгороді вперше бачили би сонце в грудні приблизно о 9-20 ранку. Тоді учням довелося б проводити перший урок по суті вночі або зміщувати початок уроків на 9-30. Що це означає для самого міста? Це означає, що батьки також мають починати роботу о 9-30 чи 10 ранку, щоб встигнути завести дітей до школи. А це збивається з ритмами інших підприємств і державних установ по всій країні. Виходить, що якесь місто має абсолютно інші графіки. Робочий час, в який економіка Ужгорода може взаємодіяти з економікою інших міст буде на дві години коротшим. Мінус година вранці і мінус одна година ввечері для всієї України. Це значно вдарить як мінімум по економіці Ужгорода.
Ольга Маслова: Якщо ми говоримо про хронобіологів – тих, хто досліджує біологічні ритми, то вони схиляються до того, що переведення годинників є зайвим рухом для наших біоритмів. Загалом, в усьому світі йдуть про це дискусії. Є країни, які не переводять стрілки годинників: окрім Росії і Білорусі, цього також не роблять в Японії, Ісландії, Туреччині. В ЄС ведуться дуже бурхливі дискусії і навіть у 2019 році було аргументовано, чому варто припинити цю практику. Але у зв’язку з пандемією та бюрократією це питання досі у підвішеному стані, але рекомендація припини переведення є. Для умовно здорової людини це може здаватися чимось дріб’язковим. Але в таких розрахунках часто забувають про людей з хронічними серцево-судинними захворюваннями у яких в ті періоди року, коли відбувається переведення годинника збільшується ймовірність смертності від інфарктів, інсультів тощо. В той період, коли ми переходимо на літній час збільшується ймовірність ДТП через скорочення сну в певний період і як наслідок зниження концентрації уваги на дорогах. Зимовий час – є "рідним" для більшої частини України.
Ольга Маслова. Фото: ФБ-сторінка
Чому одні країни переводять час, а інші ні?
Віталій Селик: Японія, наприклад, розтягнута з півночі на південь, а по ширині вона значно вужча. Тому людям легше вживатися в одному поясі. Росія з Туреччиною – це такі авторитарні країни, які можуть собі дозволити сказати: тепер ми живемо в такому часі. Але в Росії є різні пояси. Це дуже дискусійне питання і кожна країна не може для себе точно вирішити, як краще жити. На одних вагах лежить економіка, офісна робота, взаємодія всієї країни, а на інших - питання здоров’я, біології і стресу людей. Це задача для політиків вирішити, що найкраще. Для нас, коли країна знаходиться у війні, важливо тримати єдність і забезпечувати комфорт для всіх мешканців від заходу до сходу.
Різниця в астрономічному часі між крайньою східною і західною точкою – одна година десять хвилин
Відстань між східними і західними регіонами в Україні понад 1000 км. Це цілий часовий пояс між ними?
Віталій Селик: Так. Є таке поняття, як астрономічний час, за яким від Києва до Ужгорода у нас 29 хвилин, а від Києва до найсхіднішої точки України у нас 42 хвилини. Тобто від того, як сонце встане з краю Луганської області і дійде до заходу мине одна година десять хвилин. Власне, цей час є нашою найбільшою проблемою. Тому потрібно врівноважувати, аби всій країні було комфортно або розбиватися на два пояси. Європа живе у двох величезних поясах: в одному живе Іспанія і Британія, в іншому живе вся Європа, починаючи від Франції і до краю Польщі. І в них ті самі проблеми.
В Україні найзахідніші села досі живуть за двома часами – за європейським і українським
Як інші країни дають раду з подібними проблемами?
Віталій Селик: Європа довго думає про те, переводити чи не переводити годинник. Великі країни, такі як США розділяють країну ще на кілька поясів. В Україні найзахідніші села в Закарпатті досі живуть за двома часами – за європейським і українським.
Через переведення годинників українська економіка втрачає лише 2% своїх доходів
Як перехід на зимовий чи літній час позначається на економіці?
Віталій Селик: Є незначний перепад в перші дні, коли люди можуть запізнюватися. Проте коли люди перелаштовуються і скорочується денний час, більша частина світлового дня припадає на робочі години. Підприємства, які на 80% працюють в денний час вимушені менше витрачати електроенергії. Дослідження показують, що через переведення часу українська економіка втрачає лише 2% своїх доходів. Це насправді похибка і не такі великі кошти. І це стосується лише днів переведення. Якби ми продовжили жити в літньому часі, то о 8-30 було би ще темно і всі офіси починали б роботу з темного дня. Це не завжди приємно і комфортно починати роботу не засвітла, коли вже з’являється енергія, а з сонного часу. Завершення дня потребує менше енергії, ніж початок. Тому краще на драйв залишити більш світлу частину дня.
Віталій Селик. Фото: decentralization.ua
"Світло має бути вчасним"
Чи правдиве твердження, що чим більше організм отримує світла, тим краще для організму?
Ольга Маслова: Ні. Для нас важливе світло як регулятор синхронізації внутрішніх та зовнішніх ритмів. Це критичний фактор. Світло повинно бути вчасним і розподіленим по добі певним чином. Цей розподіл може змінюватися сезонно. Для нашого організму важливо побачити протягом доби три форми світлової обстановки. Перша - це яскраве світло, яке ми отримуємо всередині дня, виходячи на вулицю. Потім нам потрібен сигнал переходу яскравого денного освітлення у вечірній режим. Це красивий захід сонця із жовтогарячим небом. Тобто денне світло – біле і холодне, вечірнє – жовте і тепле. Вночі, коли ми спимо, світла немає бути навколо нас.
