Ілюстративне фото: facebook/НЕК "Укренерго"
Я не передбачаю введення погодинних відключень в листопаді
Що прогнозуєте в плані відключення електроенергії?
13 жовтня дійсно були застосовані графіки відключення, але вони були тимчасові і локальні для окремих підприємств. Деякі блоки пішли у вимушений ремонт маневрової генерації, але ситуація повністю стабілізувалася вже до вечора. Це лише було тимчасово, локально і будемо сподіватися, що такі графіки не будуть введені, як мінімум, до кінця листопада. В нас на сьогодні потужності достатньо за цих температурних режимів, які зараз існують. Я, чесно кажучи, не передбачаю введення погодинних відключень в листопаді. Єдиним фактором, який може вплинути – це атаки ворога на нашу енергетичну інфраструктуру, причому не регіонального рівня, а стратегічного рівня, тобто по крупних електростанціях.
У нас дуже налагоджений відновлювальний аспект. Все те, що було виведено з ладу, перебуває в хорошому стані. І в разі повторного пошкодження не знадобиться багато зусиль. Так це чи ні?
Пошкодження були системні, дуже масовані. Понад 9 ГВт було зруйновано чи пошкоджено весною цього року. Частину вдалося відновити. В першу чергу це стосується теплової генерації, яка була найбільше, мабуть, зруйнована. Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС, на заході України електростанції, була повністю зруйнована Дніпрогес. Частково дійсно було відремонтоване обладнання. І Центренерго, і ДТЕК говорили, що десь на 50-60% відновили те обладнання, що навесні було зруйновано. Але сказати, що все дуже добре, я б так не сказав. Ми входимо з достатньо стриманим оптимізмом в осінньо-зимовий період. На мій погляд, що і інженери, і робітники, і керівники середньої ланки, і керівники підприємств зробили дуже багато, тобто майже неможливе. Ситуація набагато краща, наприклад, ніж я це очікував стосовно відновлення енергомережі. Тому наша головна задача на сьогодні – це якимось чином через ППО захистити наші основні об'єкти, через систему інженерного захисту, потім через створення резервів обладнання. Основна загроза – удари ворога по нашій енергосистемі. Тут потрібна певна політика дипломатичних кроків разом із нашими європейськими, американськими партнерами. Для того, щоб мінімізувати можливості ударів по енергосистемі, Україна має мати таку концепцію стримування, яка полягає в тому, що на сьогодні Україна вже володіє певними компонентами далекобійної зброї. І, в принципі, ми здатні вже дуже потужно відповідати Росії симетрично і асиметрично на наші удари по нашій енергетиці. Ворог чітко повинен розуміти, що удари – це гра для двох. Що якщо удари будуть нанесені по нашій енергосистемі, то можуть бути відповідні удари в бік Росії. І ці удари будуть настільки потужні, що вони не будуть цього очікувати. Такі можливості в нас зараз існують. Це теж одні із дуже важливих компонентів, щоб стримувати агресора і забезпечити нормальну роботу енергетичної системи України.
У разі дефіциту потужності, які можуть виникнути взимку, в першу чергу обмежувати підприємства
Наразі Україна імпортує електрику з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови. Яка ситуація вимальовується у нас із імпортом електроенергії?
Я б сказав, що імпортувала. Тому що ті обсяги, які зараз імпортуються, вони мінімальні. І це імпортом назвати дуже важко. Останній тиждень в середньому імпортується від 5 до 10% від можливості квоти. Квота оператором системи передач ЄС зросла з першого грудня для України на 400 МГв і зараз становить 2,1 ГВт. Однією із проблем може бути саме не те, що нам надали квоту – це дуже добре. І зросла ця квота. А те, що, на жаль, у нас існує така система, за якої відсутні стимули купувати імпортну електричну енергію через обмеження ціни. В такому випадку у нас може бути дефіцит електричної енергії, наприклад, в грудні, в січні, в лютому. Але ми не зможемо цей дефіцит покривати за рахунок імпорту через цей ліміт ціни чи прайс-кеп. Мені здається, що треба щось міняти, хоча НКРЕКП не хоче цього робити. Мені здається, що це неправильний підхід. Промислові підприємства теж не завжди бажають купувати імпортну енергію, навіть коли є загроза дефіциту. Хоча уряд створив всі можливості, щоб промисловці, комерційний сектор імпортував електричну енергію не обов'язково сам, можливо, це через трейдерів робити. Але це не завжди робиться. І деякі комерсанти, бізнесмени очікують, що, в першу чергу, будуть обмежувати населення, а вони якось проскочуть. І тому тут потрібно якось зробити пріоритет на рівні уряду, щоби насамперед у разі дефіциту потужності, які можуть виникнути взимку, в першу чергу обмежувати підприємства, які можуть купувати, але не хочуть купувати. А вже потім населення.
Від початку листопада почали зростати ціни на електроенергію в Європі. Отже без зміни цінових обмежень на ринку України імпорт може бути непрохідним під час осінньо-зимового періоду. Цей чинник до чого може призвести? Яким чином його ми повинні враховувати?
Це функція НКРЕКП. Він регулятор, який має врегулювати цю ситуацію. Підвищити прейс-кепи значно і таким чином зняти цю проблему з порядку денного. Є проблеми в ЄС із газом, а ціна газу має прямо пропорційний вплив на ціну електричної енергії. Дуже важливо, щоб НКРЕКП на ці тенденції відреагувало, збільшило прайс-кепи і таким чином підвищило надійність енергозабезпечення України в осінньо-зимовий період.
В Україні на 25% зросте тариф на передавання електроенергії
В будь-якій економіці тариф має бути бездефіцитний. І ви знаєте, що він був бездефіцитний до 2019 року. А потім чомусь НКРЕКП почало раптом робити цей тариф постійно дефіцитним. В результаті накопичилася величезна заборгованість, яка становить зараз перед гарантованим покупцем понад 30 мільярдів. А насправді вона понад 70 млрд, тому що частина цієї заборгованості була погашена за рахунок міжнародних кредитів, міжнародної допомоги. І тому тариф не може бути бездефіцитним. І про це сказали чітко наші кредитори, наші партнери – я думаю, що це розуміють і в НКРЕКП, і в уряді – що якщо знов сформують на 2025-й рік ще дефіцитний тариф, то це просто призведе до того, що кредитори не відновлять кредитування Укренерго і інших підприємств енергетики. А це, як ви розумієте, під час війни дуже-дуже поганий був би сигнал. Тому, я думаю, що це рішення абсолютно логічне, іншого жодного рішення не може бути. Не може в економіці формуватися тариф на передачу з великим дефіцитом.
Немає ніяких підстав на сьогодні підвищувати ціну електричної енергії для населення
Україна стала частиною енергетичної системи Євросоюзу в березні 2022 року. Що це нам дало і як це допомагає?
Рашисти повністю спрогнозували ситуацію нашу і почали вторгнення одночасно із від'єднанням української енергосими від російської і білоруської. І думали, що настане в Україні енергетичний колапс. Але цього не сталося завдяки саме синхронізації енергетичної системи України з системою ЄС. Це стабілізувало нашу енергетичну систему і плани рашистів не збулися. Це головний результат. Імпортна допомога нам дуже сильно сприяла, сприяє і буде сприяти енергетичній стійкості і зменшенню дефіциту в енергосистемі. Це дуже важливо.
З'являються припущення, що в наступному році в травні, червні нам не уникнути колосального підвищення тарифів на світло.
Я вважаю, що немає ніяких підстав на сьогодні підвищувати ціну електричної енергії для населення. Для комерційних суб'єктів вона вже є ринковою і вищою, ніж в Європейському Союзі. До того часу, поки війна триває, ціну для населення не підвищували, оскільки вона і так уже не мала і покриває всі витрати компанії Енергоатом і Укргідроенерго, які виконують функцію ПСО. Тобто компенсують різницю в тарифах між ринковою ціною і ціною для населення. Ніяких підстав немає.
