"Крок на випередження". Гайдай про обмеження карткових переказів

"Крок на випередження". Гайдай про обмеження карткових переказів

"Це добровільний крок на випередження, хоча й частково вимушений". Так прокоментував домовленість семи найбільших банків України щодо посилення контролю за картковими переказами старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. В ефірі Українського Радіо він зауважив, що Нацбанк неодноразово натякав на проблему використання платіжних систем для проведення тіньових платежів. Відповідно комбанки вирішили посилити цей контроль самі, щоб не потрапити під жорсткіше регулювання. Стосуватимуться ці обмеження всіх вихідних переказів, каже експерт. "Банк буде трішки більше уваги звертати на суть операцій, які відбуваються", – пояснив Гайдай. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay

"Крок на випередження"

Найбільші українські банки підписали меморандум про прозорість банківських послуг. Таким чином вони домовилися обмежувати вихідні перекази з картки на картку за відсутності підтвердження доходів. Чому з'явилася така угода – це ініціатива банків, розпорядження Нацбанку чи це намагання сподобатися НБУ? 

Якщо ми говоримо про те, що укладається меморандум, то зрозуміло, що тут про добровільний крок. Але я би сказав, що він добровільний на випередження, тому що, якщо стежити за комунікаціями профільних посадовців Нацбанку протягом десь останнього пів року, то вони неодноразово натякали, що Нацбанк пробує справитися, або принаймні обмежити проблему дропів (люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів – ред.), проблему використання платіжних систем для проведення тіньових платежів. Причому тут же ж мова не лише про нелегальні казино чи ухилення від сплати податків. Останнім часом наростає скоріше проблема фінансування тероризму, а точніше диверсійних груп. Тобто, в тому числі фінансування тих дурникыв, які за копійки пробують палити, наприклад, авто військових тощо. Відповідно Нацбанк натякав, що або комерційні банки будуть самі йти на зустріч і посилювати цей контроль, або Нацбанк буде вимушений запроваджувати більш жорстке регулювання на рівні законодавства. Крім того, потрібно розуміти, що є речі, які банки можуть не відстежити в рамках свого власного аналізу потенційних клієнтів. І потім під час перевірки вже отримати серйозні санкції, якщо виявиться, що вони не запобігли таким порушенням. Тому це такий крок на випередження. Зрозуміло, що жоден комерційний банк, в тому числі державний, не хотів би собі додавати якихось обмежень просто так. Тобто, це частково вимушений крок з їхнього боку, бо вони розуміють, що в іншому разі будуть ще більш обтяжливі заходи.

Раніше Нацбанк уже обмежив перекази сумою 150 тис грн на місяць. Зараз це роблять провідні українські банки і в їхньому меморандумі привертає увагу таке формулювання, як "клієнти високого рівня ризику та клієнти середнього і низького рівня ризику". Що означає така градація? Хто, наприклад, належить до "клієнтів високого рівня ризику", яким встановлюватиметься ліміт до 50 тис грн, і за якими критеріями банки будуть їх відносити до тієї чи іншої категорії? 

По-перше, ми поки не можемо остаточно бути впевненими, кого вважатимуть банки клієнтами з високим рівнем ризику. Але якщо дивитися профільне законодавство і підзаконні акти, то найімовірніше, це передусім будуть громадяни підсанкційних країн. Плюс, це будуть клієнти, які займаються сферою віртуальних активів, в тому числі мають стосунок до криптовалют. Ті, щодо яких банк має підозру, що вони відмивають кошти. Тут доволі широке формулювання може бути. Або ті, які пов'язані з мережами "компаній-оболонок", які здійснюють фіктивну діяльність. Тобто там широкий перелік критеріїв, які з точки зору фінансового моніторингу відносять клієнта до високоризикового. 

"Банки почнуть аналізувати ФОПів"

Планується також запровадити нові перевірки для ФОПів. На етапі відкриття рахунку або ФОП клієнту мають присвоїти одну із 3-х категорій ризику. Навіщо ці перевірки і до чого готуватися ФОПам? 

До того, що банк буде трішки більше уваги звертати на суть операцій, які відбуваються. Скоріше тут можна очікувати, що банки будуть звертати увагу на сам обсяг, кількість операцій. Зокрема, якщо буде, наприклад, різке збільшення операцій ФОПом, або нетиповий перехід від формату B2B до операцій з фізичними особами, то це вже буде якимось маркером. І важливо, що банки почнуть тепер аналізувати ФОПів з точки зору того, чи не є вони групою пов'язаних компаній. Тобто тут привертає увагу такий критерій, як, наприклад, здійснення ФОПом фінансових операцій протягом короткого періоду часу на суму річного ліміту. Це означає, що банки будуть пов'язувати в одну групу ФОПів, які використовуються "револьверно". Тобто, коли ти проводиш великий бізнес, який мав би працювати на загальній системі. Це може бути якийсь супермаркет техніки або онлайн-магазин, який вичерпує ліміт ФОПа за місяць, потім бере наступного і так далі. Банк буде бачити, що ці ФОПи є пов'язаними за низкою критеріїв і буде їх об'єднувати, умовно,  в одну групу компаній. Але поки не сильно очевидно, які це матиме наслідки. Тому що і сам Нацбанк заявляє, що з точки зору протидії ухиленням від сплати податків, це ще потребує розроблення відповідних заходів спільно з ним – із Нацбанком. Тобто мають бути кроки з боку податкового комітету, мають бути зміни до законодавства. Тому поки що це скоріше аналітичний етап, коли будуть напрацьовуватися ці бази даних банками. 

   Юрій Гайдай. Фото: facebook/cesukraine

"Легкість транзакцій є конкурентною перевагою. Але…"

Можливість легких переказів з картки на картку за допомогою мобільних застосунків часто називали "привілеєм" чи перевагою українців. А коли порівнювали з практикою деяких європейських країн, то казали, що там навіть застосунки не настільки розроблені як у нас, або ж можливостей так вільно переказувати немає. Ми зараз на порозі змін в цій царині і такого вільного руху коштів скоро у нас не буде?

Я б тут зауважив, що на Заході є застосунки, які не гірші та не менш зручні, ніж наші. Інша справа, що, справді, в усіх країнах Євросоюзу і у Великій Британії є значно жорсткіші обмеження, які не дозволяють так комфортно кидати значні суми між картками, наприклад, фізичних осіб. Тобто, там значно більше звертають увагу на те, чи підтверджені доходи і як вони співвідносяться із сумами, якими людина оперує в банківській системі. Я думаю, що ми поступово теж будемо йти до цього. Так, з одного боку, ця легкість транзакцій є конкурентною перевагою. Тобто, це плюс для економіки. З іншого боку, вона має багато мінусів. І поки цим основним мінусом було якесь ухилення від сплати податків, мені здається, на це ще не так реагували. Бо будемо відвертими, це ніколи не було задачею Нацбанку. Нацбанк цікавить, щоб банківська система не обслуговувала відмивання коштів і особливо не обслуговувала фінансування тероризму і диверсійних груп. Бо це, по-перше, нацбезпека. По-друге, це питання перспектив оцінки FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей – ред.) країни як такої, що не дотримується цих вимог, що може створити більше наслідків. Я думаю, що тут ця мотивація було основною рушійною силою. А те, що потенційно далі ці зміни, зібрані дані, при змінах до законодавства можна буде використати в тому числі для підвищення податкової культури, це вже побічний наслідок. 

"Обмеження стосуватиметься всіх вихідних переказів"

Яких саме переказів ці обмеження стосуватимуться? 

Обмеження стосуватиметься всіх вихідних переказів, причому як у межах України, так і за кордон. Вони будуть стосуватися і переказів P2P, тобто в платіжних системах, це Visa, Mastercard. І так само по IBAN, тобто в системі електронних платежів. 

"Наступного року гривня буде доволі стабільною"

За даними НБУ, наші міжнародні резерви в листопаді зросли на 9,1% і на 1 грудня становили 39,9 млрд доларів. З чим пов'язано таке зростання і що означає такий показник валютних запасів? 

По-перше, це хороший показник. Це зараз приблизно обсяг, який забезпечує фінансування 5 місяців імпорту. Таким мінімальним здоровим показником вважається 3 місяці, 5 – це з запасом. І якщо не станеться якихось непередбачених подій, то всі експерти, які працюють з цим ринком, сходяться на тому, що це, зокрема, означає, що гривня буде доволі стабільною наступного року. Тобто, буде якась зовсім поміркована девальвація в межах 3-ох, 5-ти, можливо 6%, не більше. Тому що Нацбанк має запас і виходить з ним на міжбанк. А чому резерви виросли? Перша причина – це прихід значної зовнішньої допомоги. У листопаді до нас зайшло майже 7 млрд доларів. 

І я так розумію, що зайде ще. Напередодні була новина про те, що 20 млрд дол із російських активів США спрямовують Україні. 

Так. Наскільки я розумію, там механізм такий, що ми не всі їх отримаємо миттєво, але ми тепер впевнені, що ці кошти отримаємо навіть, коли Трамп стане президентом. І є гарантії по інших сумах. Тобто на наступний рік Мінфін спокійний в тому, що він отримає майже стільки зовнішнього фінансування, скільки треба, щоб перекрити дефіцит бюджету. І це якраз чудово. Тобто, економіка себе почуває спокійно, впевнено, як мінімум ще рік-півтора держава тут не матиме жодних проблем.