"До понад 4,3 млн грн за виріб" — Кульчицька про держпрограму протезування

"До понад 4,3 млн грн за виріб" — Кульчицька про держпрограму протезування

На протез підвищеної функціональності виділяється сума від понад 1 млн грн за виріб (найдешевші види таких протезів) до понад 4,3 млн грн (найдорожчі). А сам протез і його комплектуючі пропонує протезист, залежно від рівня мобільності пацієнта і стану його функціональності. Про це повідомила радниця міністра соціальної політики Олена Кульчицька, розповідаючи про державну програму протезування. В етері Українського Радіо вона також прокоментувала запуск відповідної онлайн-платформи. "Основна мета – якомога простіше донести інформацію до людей, які потребують таких засобів", – сказала Кульчицька. При цьому зауважила, що забезпечення допоміжними засобами реабілітації загалом досить тривале. Однак прописаний чіткий алгоритм дій, а головне – у людини завжди є право вибору, якого протезиста і виріб собі обрати. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/unbroken.ua

 "Основна мета –  інформування" 

Міністерство соціальної політики спільно з Фондом соціального захисту осіб із інвалідністю оголосили про запуск онлайн-платформи про державну програму протезування. Чому виникла потреба створити так спеціальну платформу і що вона додає? 

Із початку повномасштабного вторгнення ми постійно стикаємося з запитами про те, що інформування про можливості державної програми є недостатнім. Що сайт Міністерства соціальної політики містить дуже багато інформації, розібратися в ній складно і не всі пов'язують те, що протезування для усіх категорій осіб забезпечує саме Фонд соціального захисту осіб із інвалідністю, тому не знають, не розуміють, що треба звертатися саме до його сайту для пошуку необхідної інформації. Тому й виникла така ідея, щоби створити окрему онлайн-платформу, на якій сконцентрувати в доступному вигляді, коротко і зрозумілою мовою всю необхідну інформацію для будь-якої особи, яка потребує забезпечення протезуванням, а також іншими допоміжними засобами реабілітації. Тому що державна програма охоплює не тільки протези і ортези, але й досить суттєвий перелік інших допоміжних засобів, які дійсно можуть полегшити життя людині з функціональними порушеннями. Це включає багато засобів для переміщення (крісла колісні, ходунки, милиці), а також дуже багато різних засобів для облаштування домашнього простору (пристосування для душу, для туалету, різні функціональні меблі). І саме тому, щоби не асоціювалося, що це тільки про протезування, на цій онлайн-платформі також наведений перелік усіх цих допоміжних засобів реабілітації, які може отримати людина, яка їх потребує. Тому основна мета – це інформування, щоби якомога простіше було донести інформацію до тих людей, які потребують таких засобів. 

Протезисти шукають різних виробників протезів і українських теж

Найпоширеніше запитання в переліку тих, що ви подаєте на цьому сайті – яку суму держава виділяє на забезпечення засобами реабілітації? Як зараз регулюється це питання і на що можна розраховувати? 

Підхід до регулювання тих можливостей, які держава оплачує в питанні протезування, залежить, насамперед, від стану функціонування людини. Тому протези поділяються на різні категорії, залежно від рівня мобільності пацієнта і залежно від стану його функціонування. Найдорожчими є, звичайно, протези підвищеної функціональності. Це протези з електронним керуванням, електричні протези, які часто називають біонічними протезами. На їх фінансування, на один протез виділяється сума, яка перевищує 1 млн грн – це найдешевші види таких протезів, і найдорожчі – це понад 4,3 млн грн за один виріб. Тут немає універсального рецепту, що одній людині буде саме такий протез за такою ціною відразу, коли людині формується відповідне призначення. Тому що протезист, коли підбирає комплектуючі, оцінює стан функціонування і має підібрати протез із таких комплектуючих, які найбільше будуть відновлювати функціонування людини і нададуть можливість якомога більш повно опанувати всі можливості, які такий протез пропонує. Дійсно, більшість комплектуючих, які використовуються протезистами, виробляються за кордоном. В Україні теж є вже приклади позитивної практики виготовлення навіть біокомпонентів до біонічних протезів. І ми сподіваємося, що в силу того, що запит дуже високий, таке виробництво буде зростати. Але загалом провідними виробниками тут є світові фірми, які повністю представлені всі в Україні. При цьому наші протезисти, розуміючи, що запит великий і всі виробники теж стикаються з тим, що до них надходять дуже великі обсяги заявок, а це все-таки одиничні вироби, це не масове виробництво, і щоби диверсифікувати свої можливості, вони займаються пошуком нових виробників, які пропонують хороші комплектуючі з аналогічними функціональними характеристиками, але за більш конкурентною дуже часто ціною. І розуміючи те, що ринок розвивається і вони теж хочуть зайняти свою нішу, в нас в Україні доволі часто представлені і тайванські виробники, і південнокорейські. Тобто наші протезисти шукають різних виробників. І що дуже важливо, що українські в цьому списку теж присутні. 

Але наскільки я пам'ятаю, українські неспроможні, здається, ліктьові суглоби виготовляти на тому рівні, як це роблять провідні закордонні фірми. 

У нас фактично ліктьових суглобів не виготовляється. У нас є виробники біонічних кистей. Це Esper Bionics. Вони починали як стартап, тому їхні обсяги виробництва дуже обмежені. Вони не можуть задовольнити всі потреби нашого внутрішнього споживання. Але це дуже прекрасно, що вони функціонують, створюють додаткові можливості і постійно розвиваються. Зараз їхня кисть не є вологонепроникною, але вони працюють над тим, щоб такі опції теж забезпечити.

Олена Кульчицька. Фото: uacrisis.org

"Забезпечення допоміжними засобами реабілітації досить тривале"

Розкажіть стисло про покроковий алгоритм дій для того, щоб отримати протезування. Як я розумію, спершу потрібно отримати висновок, потім подати заяву, обрати підприємство і отримати виріб. Що саме ці кроки передбачають і скільки орієнтовно часу це потребує?

Якщо ми ведемо мову про протезування або інші види потреб у засобах реабілітації, то ми зараз стикаємося з важкими травмами, пораненнями,  у зв'язку з чим, дійсно, процес забезпечення допоміжними засобами реабілітації досить тривалий в часі. Але він є регламентований нормативно. Що стосується отримання висновку. У грудні 2023 року ми уніфікували цей документ. Він є однаковим для всіх суб'єктів, які мають право робити призначення допоміжних засобів реабілітації. Бо попередньо ми мали справу з тим, що кожен із суб'єктів, який такі повноваження мав, видавав свій документ своєї форми. І дуже часто це були дуже різні документи. Для цих всіх суб'єктів ми впровадили один універсальний документ і тепер, в принципі, людині зрозуміло, що вона має отримати один документ – це висновок. На платформі є активне посилання, де можна завантажити цю форму документу, подивитися, які поля потрібно заповнити суб'єкту призначення. І це призначення робиться одразу на всі допоміжні засоби реабілітації, які потрібні людині. Бо коли людина потребує протезування, це не означає, що їй потрібен тільки протез. Дуже часто потрібно ще крісло колісне, тому що не всі можуть протягом всього дня ходити тільки на протезі. Більше того, наприклад, вдома дуже багато хто обирає користуватися кріслом колісним, бо це простіше і зручніше. Крім того, потрібні облаштування для душу, ванни, туалету. І цей весь перелік повинен бути поміщений в один цей висновок, і не потрібне на кожен виріб окреме призначення. 

Зараз уже запрацювали експертні команди із оцінювання повсякденного функціонування особи, які замінили МСЕКи. Вони не формують висновок тільки тому, що вони формують електронне призначення, яке потрапляє до системи Міністерства соціальної політики через інформаційну взаємодію між нашою системою і Єдиною інформаційною системою соціальної сфери. Саме тому є можливість подати заяву на забезпечення допоміжними засобами реабілітації на Соціальному порталі Мінсоцполітики автоматично, без додаткового заповнення полів. Тобто призначення від експертних команд підтягується автоматично. Людина тільки вибирає, чи вона хоче одразу всі засоби реабілітації замовити, чи має якусь почерговість, чи якимись засоба, можливо, вже забезпечена і не потребує їх від держави. Посилання на Соцпортал Міністерства соціальної політики на платформі теж активні. Можна відразу зайти, верифікуватися за кваліфікованим електронним підписом (КЕП), BankID або Дія.Підпис, сформувати заяву і в дуже легкий спосіб її подати до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю.

"У людини завжди має бути право вибору"

Якщо така людина не проходила оцінювання в експертній команді, то вона має паперові документи. І з такими паперовими документами теж є кілька варіантів, куди звернутися з такою заявою. Це Управління соцзахисту населення в територіальних громадах або райдержадміністраціях. Це ЦНАПи, які дуже активно зараз теж долучені до процесу прийняття заяв на забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Також можна безпосередньо в територіальні відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю, але це найменш популярний наразі варіант, бо вони є тільки в областях. Крім того, є ще один цифровий інструмент – електронний кабінет особи з інвалідністю, який працює на порталі Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Це той інформаційний ресурс, наша база даних, з якою працює Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю і в якій, власне, формується направлення на забезпечення. Тобто після того, коли заява прийнята, вона опрацьовується територіальними відділеннями Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю і в цьому Централізованому банку даних формується електронне направлення на забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Причому на кожен засіб – окреме направлення і його бачать ті підприємства, які працюють із державною програмою. Вони бачать ці направлення і розуміють, що Фонд підтвердив право особи на забезпечення відповідним засобом реабілітації і можна це направлення брати в роботу.

Але щоб це відбулося, людині треба подати ще заявку про вибір підприємства. Тому що в нашій системі ми даємо можливість людині вибрати, подумати, який виробник, який постачальник їй більше підходить, подобається. Із переліком можна теж ознайомитися і на онлайн-платформі, і на сайті Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю, і окремо в нас створений дашборд протезних підприємств, який розроблений на сайті ДП "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики", де є вся контактна інформація. Власне, ми завжди заохочуємо людей поспілкуватися з різними протезистами. Вони залучені в обов'язковому порядку до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд, коли мова йде про реабілітацію особи з ампутацією. І лікарні, заклади охорони здоров'я точно мають їхні контакти, тому що відповідно до законодавства вони зобов'язані укласти договори про співпрацю із протезними підприємствами для того, щоб залучати протезистів до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Тому в людини завжди має бути право вибору.  Не може бути прив'язки чи рекомендації саме одного конкретного виробника. Більше того, це важливо навіть із тієї точки зору, що в різних протезних підприємств різні досвід, вміння, різна кваліфікація їхніх протезистів. І в будь-якому випадку кожне підприємство має свою певну спеціалізацію. 

Скільки в середньому часу займає проходження всіх цих процедур? 

Нормативно від моменту подання заяви про забезпечення і формування попереднього замовлення на виготовлення відповідного індивідуального виробу проходить 45 робочих днів. Це майже 2 місяці.