Про примусове переселення українців до Росії
Примусова масова чи індивідуальна евакуація — це порушення Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Якщо ви потрапили в таку ситуацію, по-перше, не варто провокувати ворожу сторону, демонструвати негатив щодо них, виявляти громадянську позицію. Не потрібно нервувати, плакати, активно протидіяти. Варто проявити розумну хитрість задля збереження життя. Можливості звільнитися є, якщо людина не розгублена, правильно відповідає на запитання, не викликає підозру і, за можливості, телефонує друзям чи близьким.
На людей за межами кордону чекають фільтраційний табір, обшук, та допит, зокрема жорстокий і принизливий. Все залежить від того, на кого ви натрапите.
Як правило, паспорти не забирають. Нікому добровільно не віддавайте свій паспорт. Пам’ятайте, що паспорт та інші важливі документи у вас мають бути сфотографовані, а краще мати копії. Потрібно розкласти у різні місця гроші. Вам будуть ставити запитання, наприклад, про ваше місце проживання, ставлення до української влади. Також зніматимуть відбитки пальців.
Якщо у вас є родичі на тимчасово окупованій території чи в Російській Федерації, кажіть, що ви прямуєте до них, і вони на вас чекають. Не можна дозволити, щоб відбулася подальша евакуація на Далекий Схід, зокрема на Сахалін. Це зазвичай трапляється з тими, хто розгублений, позбавлений засобів для існування, не має грошей та підтримки. Коли людина в паніці, вона бездумно йде туди, куди її ведуть. Тому зважайте, оцінюйте навколишні обставини і чітко та спокійно кажіть: "Дякую за пропозицію, але в мене родичі в РФ, мене друзі чекають, я сам до них дістанусь, все буде нормально".
Важливо знати напам'ять всі номери телефонів близьких, аби їм зателефонувати і сказати, що з вами відбувається. Адже ваш телефон та сім-карту можуть забрати. Тому раджу мати ще одну сім-карту і гарно її сховати, аби не позбавити себе засобів для зв’язку. Далі родичі зможуть бити на сполох, звертатись до державних органів в Україні, аби допомогти вам.
Щоб не потрапити до списку "підозрілих осіб з активною проукраїнською позицією та з схильністю до тероризму", важливо, щоб в твоєму смартфоні не знайшли проукраїнські телеграм-канали. Крім того, потрібно видалити листування будь-якого націоналістичного змісту. Можна навіть підписатися на проросійські телеграм-канали для збереження життя. Якщо таким чином людину профільтрують і не побачать особливих небезпечних чинників для ворожої сторони, людина зможе спокійно прямувати кудись. Наприклад, люди з Маріуполя, які зі мною консультувалися, з дотриманням таких рекомендацій змогли спокійно вибратись і дістатися до Санкт-Петербургу, далі до країн Балтії, а звідти до України. Були випадки, коли через Донецьк та Волноваху приватними маршрутними таксі за гроші добиралися через блокпости на українську територію.
Якщо, на погляд окупантів, людина затримана за вчинення злочину, то це вже буде затримання на підставі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, і далі, ймовірно, буде суд та колонія. І тут вже питання до адвокатів, до яких можна звернутись за допомогою навіть на ворожій території. Тому що навіть на території РФ трапляються люди, які можуть допомогти. На території України родичі і юристи також мають звертатися до відповідних державних структур в Україні, зокрема до Національної поліції України та Національного інформаційного бюро, яке є інформаційною базою, що збирає інформацію і про зниклих, і про військовополонених, і про заручників.
Коли є тортури, коли людей викрадають, то в цьому випадку лише родичі можуть бити на сполох, звертатися до державних та міжнародних структур, зокрема і до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Про втрату документів
Якщо людина втратила паспорт, то має діяти ситуативно. Якщо втратив паспорт, але не втратив гроші, то не відповідаєш провокативно на запитання, домагаєшся вільного пересування, купуєш квитки і вже прямуєш до країн Балтії, де можна буде пройти кордон навіть без документів. Головне — не панікувати, ввічливо та переконливо пояснювати ситуацію.
Як діяти, якщо тимчасово залишились на території РФ
Треба озирнутися навколо, знайти порядних людей, які там деінде є, та просити допомоги, зокрема у організації зв'язку. Тому що у кожної людини є хоча б один небайдужий родич, друг, знайомий чи сусід. Якщо немає грошей, паспорта, мобільного зв'язку, то просто просіть, щоб подзвонили та повідомили про ваше місце перебування та потребу у допомозі відповідних державних структур в Україні.
Люди також можуть звертатись до місцевих волонтерів та адвокатів у Росії, що мають надавати кваліфіковану правничу допомогу в інтересах клієнта. Але варто зрозуміти, чи можна довіряти людині. Зрозуміло, нікому не потрібно повідомляти усі деталі і розповідати щиру правду. Однак важливо активно намагатись себе врятувати.
Крім того, раджу не давати інтерв’ю і взагалі публічно не виступати, не розповідати свою життєву правду. Потрібно придивлятись до людей, які навколо: хтось сидить в автобусі, хто опитує у фільтраційному таборі, хто живе поруч. Все це варто аналізувати з точки зору власного досвіду та життєвого шляху. Зрозуміло, що якщо катують, то не тут не може бути порад. Все інше — на рівні інтуїції.
Як діяти, якщо дітей вивезли за межі України
Застосовуються всі ті самі механізми, як і щодо зниклих дорослих. Підключається Національне інформаційне бюро, можна долучати Уповноваженого з прав людини, а також Уповноваженого з прав дитини. Також потрібно звертатися і до відповідних структур в РФ, хоча очікувати на вирішення таких питань з їхнього боку не варто. Відтак, потрібно залучати й міжнародні організації. Держава робить все можливе на політичному рівні, на рівні переговорів, і це не афішується.
У Кримінальному кодексі є стаття про злодіяння, яке полягає у насильницькому зникненні, коли ворожа сторона не підтверджує цей факт і не повідомляє про долю людини, зокрема дитини. І діти перебувають у вразливому стані. Батьки мають теж активно долучатися. Якщо є можливість безпечно виїхати на територію РФ, треба їхати. Зрозуміло, якщо батьки є військовослужбовцями чи відомими громадськими активістами, то це значний ризик. Але батькам обов’язково треба відкривати кримінальне провадження у правоохоронних органах стосовно насильницького зникнення дитини. І важливо намагатися отримати інформацію про долю і точне місце перебування дитини.
Фото: dw.com
