Наведемо чотири тези Ангели Меркель з останнього інтерв’ю. Вона досі вважає правильним рішення побудувати газогін "Північний потік-2". До свого звільнення з посади у грудні 2021 року Меркель намагалася запобігти війні, але визнає, що не досягла успіхів. Пані Меркель припустила, що її відставка з посади глави уряду могла вплинути на рішення Путіна розпочати війну в Україні. Ексканцлерка заявила, що готова стати посередницею у мирному врегулюванні війни між Росією та Україною, але уточнила, що сьогодні обговорень цієї теми немає.
Як можна прокоментувати ці тези
"Найперше ― нам треба зрозуміти, що історія, пов’язана із втихомиренням Росії, розпочалася достатньо давно. Ангела Меркель останнім часом найдовше керувала Німеччиною, тож абсолютно об’єктивним буде сказати, що вона до цього процесу доклалася. Проблема загалом полягає у тому, що німецький істеблішмент був надзвичайно прихильний до Росії. Це не лише "Північний потік", а й інвестиції, які вони радо приймали від РФ. Навіть теперішні закиди вже до уряду Шольца щодо корупційних схем цілком можуть мати місце. Однак тут слід розуміти, що німецька політика після повномасштабного вторгнення Росії фактично змінюється, зокрема і на вимогу суспільства, яке до недавнього часу було достатньо стриманим щодо оцінок російських дій. Ангела Меркель неодноразово говорила, що будівництво "Північного потоку" не є помилкою і що воно покликане стояти на захисті німецького виробника, німецького бізнесу, який досить потужно лобіював цю схему. Щодо питання, чи готова Меркель виступати в якомусь посередництві, на сьогодні ніхто не чув про будь-які дебати чи наміри залучати колишнього німецького політика до таких перемовин. Є урядовці на рівні низки європейських лідерів, приміром, Макрон чи Ердоган неодноразово заявляли про можливе посередництво. Колишніх лідерів навряд чи залучатимуть".
Чи є Ангела Меркель гравцем на політичній арені
"Сьогодні Меркель взагалі не гравець. Її дуже довга мовчанка була пов’язана з тим, що вона дистанціювалася загалом від німецької політики. До речі, перед своєю відставкою у грудні вона наголошувала, що не хоче бути пов’язаною з політикою, аби не створювати ситуації "другого канцлера". Меркель цілком усвідомлювала, що будь-яка кандидатура на посаду канцлера не буде такою яскравою, як вона. Тому прагнула дистанціюватися. Сьогоднішні інтерв’ю, гадаю, не є спробою зробити яскраву картинку "Меркель повертається". У період, коли розглядаються євроатлантичні прагнення України, повідомлення солідарності з боку ексканцлерки мало би показати багатьом німцям, що Україну треба підтримувати".
Про засудження дій Меркель у контексті війни в Україні
"У Німеччині однозначного засудження немає. Німецьке суспільство достатньо добре відгукується про період правління Меркель, він є уособленням стабільності. Її геоекономічні прорахунки з "Північним потоком", намагання знайти спільну мову і побудувати простір безпеки ― усе це дуже довго сиділо в німецькому політикумі. І лише сьогодні, через російську агресію, починається переосмилення в політичному сенсі. Щодо помилок Меркель у контексті перемовин між Росією та Україною, я сумніваюся, що вона їх визнає. З українського боку це очевидно, що була помилка. Як і фактично вся енергетична політика. Дуже добре пам’ятаю, як у 2017 році ми зустрічалися в Берліні з керівницею енергетичного відомства. Вона завченими фразами розповідала, наскільки потрібен Німеччині "Північний потік", аби компенсувати всі втрати від скорочення вуглецевої економіки та ядерної енергетики. Це був урядовий курс. Багато років німецька політика була спрямована на максимальне використання всього можливого, щоб займатися виключно економікою. І заплющувати очі на те, що поряд з економічними справами зростає авторитарний монстр і диктатор. Хоча це питання неодноразово порушувалося, і не лише Україною".
Фото: Офіс Президента України
