Літаки в аеропорту "Бориспіль", Україна. Фото: УНІАН
Раніше військові жорстко заперечували можливість відновлення цивільних польотів
Міністерство розвитку громад і територій представило у Польщі дорожню карту часткового відкриття повітряного простору України. Наскільки вона є реалістичною?
Дорожню карту представляли у достатньо обмеженому режимі. Дискусія відбувалась за участі представників різних регуляторів та авіакомпаній, але публічної трансляції не було. Обговорювали шість українських аеропортів, але присутні були представники тільки двох аеропортів. Плюс було командування Повітряних Сил в особі заступника командувача з авіації "Центр" Олега Захарчука. Це позитивна новина, тому що раніше військові жорстко заперечували можливість відновлення цивільних польотів. Але більш важливою видається участь не лише представників авіакомпаній, а й безпосередніх розпорядників коштів, яких треба переконати в тому, що відновити польоти ― можливо. Коли наша кампанія набирала ознак урядового рішення у грудні 2023 року, голова Офісу Президента Андрій Єрмак проводив нараду з нинішнім міністром закордонних справ паном Себігою, тоді були присутні 96 представників ― 93 посольства і тільки 3 міжнародні організації, які не впливали на процес. Це був крок до дискусії. А в даному випадку в зустрічі взяв участь великий американський страховий брокер, який на безкоштовній основі розробляє дані про військові ризики для України. Це форма допомоги для України, США тут грають значну роль. Ця компанія була залучена до проблем страхування так званого морського коридору, хоча структура страхування у морських перевезеннях інша. Ще одна учасниця ― ірландсько-американська кампанія, найбільший лізингодавець літаків і запасних двигунів у світі. При захопленні Росією вони втратили 116 літаків, 23 двигуни, зараз у них позовів на 3,5 млрд і складнощі з вирішенням компенсації. Річ у тім, що Росія передбачала можливість використання на своїй території літаків, які зареєстровані у зоні під технічним наглядом Євросоюзу. Тому ми бачили реєстрацію цих літаків, які працювали в РФ, приміром, на Бермудських островах та в інших "мутних" зонах. Коли фізично ці літаки захопила РФ, то реєстрація тих місць, де відбувався технічний нагляд, збереглася, для того щоб не падали страхові ризики. Адже ще до війни, коли якась компанія реєструвала літак у Російській Федерації, то він одразу після реєстрації втрачав 20% вартості через те, що рівень обслуговування у Росії був жахливий. Фактично із 1000 літаків, які працювали у РФ, десь 700 ― це були літаки, прокредитовані й надані міжнародними лізинговими структурами.
Засідання у Польщі мало б залучити більше європейських учасників для захисту наших польотів
Щодо відновлення цивільних польотів в Україні. На зустрічі у Польщі обговорювали кілька українських аеропортів, зокрема "Бориспіль" та "Львів". Але як це можливо в умовах щоденного нашестя дронів?
Обговорювали шість українських аеропортів, але офіційної інформації немає. Ця дорожня карта, про яку заявляють урядовці, просто обговорювалась. Цю карту нікому не продемонстрували, я не зміг знайти ніяких даних. Це свідчить про те, що карта перебуває на стадії обговорення. І позитив у тому, що в обговоренні взяли участь наші військові, які ще рік тому заявляли, що теоретично вони могли б забезпечити безпеку, якби упродовж 2024 року ми отримали необхідну кількість систем Patriot, а нам обіцяли 5 установок. Були й інші обіцянки, але цього не відбулося. Літаків ми отримали всього п’ять, а отже, в таких умовах забезпечити ситуацію з перельотами достатньо складно. Треба враховувати також, що все це відбувається за кілька днів до президентських виборів у США. Вважаю, що засідання у Польщі мало б залучити більше європейських учасників для захисту наших польотів, можливо, обговорювали питання закриття нашого неба. Наприклад, Польща у рамках безпекової угоди з Україною могла б закрити небо над аеропортом "Львів".
.jpg)
Василь Шевченко. Фото: Українське Радіо
Якщо говорити про атаки дронів, вони небезпечні, але кількість вибухівки, яку вони несуть, не є настільки загрозливою. Аеропорти є небезпечними місцями з позиції не тільки високовартісної інфраструктури, а й тому, що там може збиратися велика кількість людей, яких неможливо забезпечити бомбосховищами. З іншого боку, на зустрічі висловився керівник Асоціації європейських аеропортів, який сказав: "А як щодо залізничного сполучення? Адже на залізничних станціях також накопичується велика кількість людей". Тобто головне питання ― безпека. Її можуть гарантувати або українські військові, або країни НАТО. За опосередкованими рішеннями, ми бачимо, що вони трохи заворушилися.
