Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк

Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк

Спекуляції на темі виборів можуть використовуватись росіянами для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні. Крім того, зараз держава законодавчо не готова до проведення виборів — ні парламентських, ні президентських. Це в ефірі Українського Радіо констатувала голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голови партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Зокрема, потрібно оновити виборчий реєстр виборців, організувати виборчий процес для українців за кордоном та для тих, хто перебуває на прифронтових територіях. Вона також додала, що наразі "Дію" не можна використовувати як інструмент, який може провести вибори.

0:00 0:00
10
1x

Олена Шуляк. Фото: Суспільне мовлення 

Зараз Україна законодавчо не готова до проведення виборів

— Цього року спливає п'ять років, відколи президент України і Верховна Рада заступили на свої обов'язки в 2019 році. Зараз є коментарі фахівців про те, що стаття 108 Конституції дає право чинному президенту і надалі перебувати на посаді, тобто його легітимність не втратиться після 20 травня 2024 року. З іншого боку, теоретично війна може тривати роками, відповідно, дискусія про вибори так чи інакше тривати. Яким ви бачите розвиток ситуації на найближчу перспективу?

— В 2023 році порушували питання виборів. В 2024 році ми бачимо, що знову порушують питання виборів. І ми всі добре розуміємо, що спекуляції на темі виборів, можуть використовуватись і росіянами для того, щоб дестабілізувати в нашій країні взагалі все, що можна дестабілізувати.

Наш профільний комітет опікується питаннями проведення виборів і змінами виборчого законодавства. Ми протягом 2023 року працювали з нашими міжнародними партнерами, зокрема з Радою Європи, з міжнародною організацією IFES (Міжнародною фундацією виборчих систем) та з іншими експертами світового рівня. І ми говоримо про перші післявоєнні вибори, які відбудуться вже безпосередньо після нашої перемоги. На сьогодні, якщо ми говоримо про виборче законодавство і про можливість проведення виборів в Україні, є величезна кількість проблем, яка потребує не просто обговорення, а взагалі збалансованого вирішення. У нас на сьогодні понад 8 мільйонів наших громадян перебувають за кордоном. Це майже 20% нашого населення. Тож питання, яким чином організувати вибори для такого закордонного округу, коли ми розуміємо, що пропускна спроможність наших консульств дуже-дуже обмежена. Якщо відкривати додаткові можливості, то нам потрібна комунікація і координація з іншими країнами. Чи, можливо, потрібно краще використати поштове голосування чи інший вид голосування. Але ми це все обговорювали і вивчали досвід і Боснії і Герцеговини, і Хорватії, які мали більш-менш схожі проблеми при проведенні виборів.

Крім цього, не забуваймо, що в нас фізично майже зруйнована вся виборча інфраструктура, особливо це Харківська область. Там садочки, дитячі школи, де раніше були дільниці, зруйновані і для того, щоб їх відновити чи перенести в інше місце, потрібно чітко розуміти, де це буде.

Також сам виборчий реєстр виборців ЦВК закрило 24 лютого 2022 року. Він на сьогодні не є актуальним, його потрібно оновити з урахуванням наших внутрішньо переміщених осіб, яких на сьогодні понад 6,5 млн. Також треба врахувати, що на наших деокупованих територіях і територіях, які перебувають близько до фронту, є загроза життю і безпеці людей. Тож не на всіх територія можна буде проводити вибори. А якщо там не можна, то за якими критеріями. І якщо ці критерії ми навіть пропишемо на рівні законодавства, то якими саме вони будуть. До того ж, хто буде визначати можливість або неможливість проведення таких виборів — Верховна Рада, Кабінет Міністрів чи РНБО. Таких питань дуже багато, і вони всі дискусійні. І найголовніше — зараз у нас іде війна, в нас сотні тисяч захищають країну безпосередньо на лінії фронту. Яким чином ці люди можуть обирати? І якщо говоримо про вибори до парламенту, то як вони можуть бути обраними, коли вони на цей час перебувають на таких важливих завданнях. Тому потрібно знайти правильні рішення, ми їх зараз обговорюємо з міжнародними партнерами, але сказати, що зараз Україна законодавчо готова до проведення виборів, наприклад, парламент, то це точно ні.

Зараз "Дію" не можна використовувати як інструмент, який може провести вибори

— Голосування за допомогою "Дії" не розглядається?

— Дуже багато спекуляцій було стосовно голосування в "Дії", особливо після того, коли відбувся технічний збір під час проведення голосування на Євробаченні. Це також використання не тих наративів, які нам потрібні, які об'єднують країну. Не потрібно боятися електронного голосування, потрібно розуміти, що зараз "Дію" не можна використовувати як інструмент, який може провести вибори. Але проговорювати і дивитися, як інші країни собі організували процес голосування через застосування інтернету, мені здається, це можна робити і потрібно. Крім того, все ж таки забезпеченням і організацією виборів у нас займається ЦВК як незалежний орган, тому багато речей буде залежати від того, яким чином саме ЦВК організує процес, зокрема електронного голосування.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Допит був фізично непростий". Максим Буткевич про потрапляння в полон і "суд" за конвеєром
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич