Учасники засідання БРІКС, яке відбулося у російському місті Казань, 23 жовтня 2024 року. Фото: Sergey Bobylev/BRICS-RUSSIA2024.RU Host Photo Agency via REUTERS
Навіть якщо Росія головує у БРІКС, вона не може повністю узурпувати цю платформу
Ви погоджуєтеся з оцінкою, що відповідь на запитання "Чим нам запам'ятався саміт БРІКС у Казані?", для України в геополітичному сенсі полягає в тому, що він закінчився провалом планів Путіна, якій хотів залучитися підтримкою членів БРІКС для посилення тиску у війні з Україною?
Я погоджуюся, якщо такі наміри були. Проте я сумніваюся, що з такими намірами можна запрошувати ці країни, тому що БРІКС не є політичною організацією. Це суто економічне обʼєднання, тому там не може такого бути. Дедалі більшим рухом у бік геополітичних речей передусім зацікавлена Росія, на другому ж місці – Китай. Геополітичні амбіції цих двох держав видно у заходах БРІКС. В усіх інших країн є альтернативна спрямованість, певні ідеологічні зближення, паралельні ринки, інфраструктурні проєкти, позики.
БРІКС як феномен існує з 2006 року. Тоді не було сьогоднішньої війни в України. Але еволюцію, якої зазнала БРІКС, потрібно теж враховувати при оцінці організації. Якщо так, то я гадаю, що планів досягнути не вдалося, тому що будь-який багатосторонній форум не може давати домінувати одній країні. Навіть якщо ця країна головує, вона не може повністю узурпувати цю платформу. Там є регламент, протокол і всі справи мали рухатися за зазначеними схемами. Тож я не думаю, що Росія можна так легко їх порушувати.
Мене, звісно, здивувала присутність Гутерреша. З якою метою він там перебуває, якщо існує ордер Міжнародного кримінального суду ООН проти глави держави, яка є господарем цього саміту? Гутерреш на платформі Х виправдовувався, що він говорив про Україну, про територіальну цілісність, захищав те, що все має розглядатися на основі статуту ООН. Він справді це говорив, але Гутерреш виправдовувався. А якщо людина виправдовується, значить у неї є проблема.
"Сі Цзіньпіну не дуже подобається зближення Північної Кореї та Росії"
Я вважаю, що якщо поглянути на Підсумкову декларацію, то там є пункти, які серйозно відображають позицію Індії. Наприклад, майбутні пандемії. Потрібно створити систему, щоб людство так не постраждало. Вакцину, я вважаю, виробляє Індія – найбільший виробник. Індійська економіка страждала дуже серйозно, тож це в її інтересах. Те, щоб посилити роль G20, – це теж індійська ініціатива, як і те, щоб співпрацювати з МВФ. Плюс – те, що йдеться про Україну, щоб все було врегульовано на основі статуту ООН. Це говорила не тільки Індія, але, мабуть, й усі інші країни. Дуже цікаво, що раптом почали говорити про "великих котів" – збереження популяції тигрів. Я знаю, що це теж дуже серйозна ініціатива всередині країни.
Мрідула Гош. Фото: ФБ-сторінка "Mridula Ghosh"
Водночас є й такі ініціативи, які подавала Росія. Наприклад, про те, що санкції Заходу, є неправомірними, про Близький Схід, зернову біржу. Це, мені здається, більше російська ініціатива. Проте, як на мене, ніхто не озвучує, що "король голий". Країна (Росія – ред.) наче така потужна, але зараз шукає підтримки в Північної Кореї, проти якої вона сама колись підтримала санкційний режим. Це також веде до ескалації. Ми знаємо, що Сі Цзіньпін також попередив, що йому не дуже подобається зближення Північної Кореї та Росії. Це також страшенно не подобається Індії. Тому, думаю, ці дві держави були не дуже задоволені.
"Я не думаю, що БРІКС має велике майбутнє"
Давайте подивимося на деякі інші моменти, які також потрапили в поле зору. Індія та Китай підписали угоду про нормалізацію спірного регіону Ладакх у Гімалаях. Що це означає практично для Індії та Китаю?
Це дуже важливо. Думаю, що заради цього прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді й поїхав туди, – щоб використати цей майданчик для двосторонньої зустрічі з керівником Китаю Сі Цзіньпіном. Це була перша зустріч за багато років і вона важлива для пана Моді, бо він постійно чув від опозиції вимогу зробити щось з Китаєм, який може діяти дуже агресивно. Тож для Моді ця зустріч була важливіша, ніж сама присутність на Саміті. Також представник Індії зустрічався з лідером Ірану, при тому, що Індія постачає зброю та певні технології Ізраїлю. Це теж було дуже цікаво. Ще одна зустріч відбулася – Вірменія та Азербайджан. Тож платформа БРІКС була використана з різних боків, але нічого не вдалося в контексті того, щоб прийняти умови щодо України, які вимагає президент Росії Путін. Не думаю, що це сталося.
Ані Китай, ані Індія не розірвуть повністю звʼязки із Заходом, дедоларизація не дуже в їхніх інтересах. Тому якщо інші країни на це підуть, будуть проблеми. Національні інтереси та амбіції кожної країни просто не можуть помиритися навколо багатьох моментів. Тому БРІКС залишиться організацією, яка щось декларативно проголошує, проводить зустрічі й усе. Щодо розширення БРІКС, то Туреччина хотіла вступити, але Індія це блокувала, так само, як Бразилія блокувала вступ Венесуели. Тож там не буде консенсусу щодо розширення. Я не думаю, що БРІКС має велике майбутнє. Це просто ще одна хвиля, яку хочуть використати деякі країни – через просування своїх економічних або політичних інтересів.
КОНТЕКСТ
БРІКС (англ. BRICS) (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa – Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) – міждержавне об'єднання, яке утворилося у 2006 році, ПАР приєдналася пізніше.
Група БРІКС з моменту заснування у 2006 році пройшла через дві хвилі розширення. У 2011 році до початкового складу приєдналася Південна Африка. У серпні 2023 року до об'єднання було запрошено шість нових членів, зокрема Аргентина, але наприкінці грудня вона відмовилася від вступу. П'ять нових членів – Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Ефіопія – почали повноцінну роботу в БРІКС з 1 січня.
2024 року Росія головує в БРІКС.
Президент Володимир Зеленський заявив, що для Путіна цей захід – засіб показати, що Росія не ізольована від світу. У МЗС України заявили, що Росії не вдалося "експортувати" учасникам саміту БРІКС у російському місті Казань, свої "неоімперіалістичні погляди" на зміну світового правопорядку та глобальної архітектури безпеки через агресію проти України.
Ухвалення Казанської декларації 23 жовтня – на другий день саміту БРІКС у Казані – продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою та не створила альтернативну структуру безпеки, яку бажає Кремль. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, відзначили аналітики, у Казанській декларації війна Росії в Україні згадувалася лише один раз.
У декларації йдеться, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН – включно з положеннями про повагу до територіальної цілісності – і що країни БРІКС вітають "відповідні" пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу та дипломатії", – наголошується в аналітичному звіті. Аналітики додали, що Україна підкреслила, що "принципи Статуту ООН" є основним шляхом, за допомогою якого Україна може досягти миру, і наголосила на незаконності російської війни з точки зору міжнародного права. Як відзначили в ISW, Міністерство закордонних справ (МЗС) України відреагувало на Казанську декларацію, заявивши, що вона свідчить про те, що Росія не змогла "експортувати" свої погляди на зміну світового порядку та архітектури глобальної безпеки країнам-учасницям саміту БРІКС.
"МЗС України заявило, що декларація також демонструє, що держави БРІКС не є єдиними у питанні війни Росії проти України, ймовірно, через те, що багато з цих країн підтримують принципи Статуту ООН. Служба зовнішньої розвідки України аналогічно оцінила, що саміт БРІКС не призведе до схвалення міжнародним співтовариством альтернативної системи міжнародного врегулювання, якої прагне Росія, і заявила, що Індія, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бразилія та Південна Африка виступили проти перетворення БРІКС на антиамериканську коаліцію", – йдеться в аналітичному звіті.
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреш 24 жовтня у Казані (РФ) заявив лідерам БРІКС, включно з очільником Росії Володимиром Путіним, що світ потребує миру в Україні, Газі, Лівані, Україні та Судані. Про це повідомляє Reuters.
"В усьому світі нам потрібен мир, – сказав Гутерреш. – Нам потрібен мир в Україні. Справедливий мир, відповідно до Статуту ООН, міжнародного права і резолюцій Генеральної Асамблеї ООН". Гутерреш додав, що потрібно підтримувати цінності Статуту ООН, верховенство права та принципи суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності всіх держав.
Перед тим заступник речника генсека ООН Фархан Гак заявив журналістам, що поїздка Антоніу Гутерреша в Росію на саміт БРІКС у Казані є "стандартною практикою". При цьому позиція Генсека ООН стосовно російської війни проти України залишається незмінною.
Раніше генеральний секретар ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру у Швейцарії. При цьому ООН була представлена на Глобальному саміті миру 15-16 червня у Швейцарії. Причину відсутності Гутерреша в ООН не називали.
