Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики.
Починала працювати в газеті Сил ППО "Вартові неба", потім була спецкореспонденткою програми "Вікна-Новини" телеканалу СТБ. В часи цензури президента Віктора Януковича звільнилася з СТБ і стала співзасновницею Громадського радіо. Лобіювала реформу Державного телебачення і радіомовлення, після створення ПАТ НСТУ отримала запрошення робити власний антикорупційний проєкт "Коло доброчесності" на Українському Радіо. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — ведуча Національного марафону провідних українських телеканалів і радіостанцій "Єдині новини "#UAразом".
Наталія вважає, що радіо — "найкраще медіа для демократичного суспільства, бо саме воно дозволяє швидко та із залученням максимальної кількості зацікавлених осіб обговорювати актуальні проблеми окремої громади і всієї країни".
Захоплюється історією України, любить читати мемуари видатних людей, передовсім, політиків і митців, мріє після Перемоги знову подорожувати Україною та світом.
За життям Наталії можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Інформсупровід звільнення Залужного — навіщо новину влада розтягнула на кілька тижнів? Гостя — Оксана Мороз, засновниця ініціативи з інфогігієни "Як не стати овочем".
Гейміфікований контент в медіа. Гостя програми — спеціалістка із гейміфікації медіаконтенту Олександра Гондюл розповідає про універсальну формулу, за якою створюють гейміфікований контент та спрогнозує коли українські медіа масово перейдуть на виготовлення гейміфікованого контенту замість текстових, ауідо чи відеоматеріалів.
Заміна Головнокомандувача та співпраця із нашими західними партнерами: як вплине на офіційному та неофіційному рівні. Перші коментарі від США та інших країн. Гість — Ярослав Войтко, експерт-міжнародник, дипломат.
Після занепаду Києва у 13 сторіччі українська історія не обірвалася, проте її центр перемістився на Галичину і Волинь. Нащадки княжих родів, опинившись у складі Великого князівства Литовського й, пізніше, Польської Речі Посполитої, впродовж трьох сторіч зберігали руську ідентичність й обстоювали права. Спільно з історикинею Наталею Старченко аналізуємо світогляд української шляхти і звертаємося до державотворчої думки її ключових представників — філософа Станіслава Оріховського-Роксолана й князя Василя-Костянтина Острозького. Яке місце Русі вони відводили у тодішній Європі, що переживала добу Відродження?
КМІС провів опитування щодо міжетнічних упереджень українців. Що змінилося за час війни, з якими національними групами у нас найкращі відносини? Як змінюється ставлення до росіян та білорусів. Гість — Володимир Паніотто, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології.
У Мінекономіки заявили про рекордний обсяг експорту у січні і відзначили ключову роль у цьому програми страхування воєнних ризиків. Яких галузей стосуються ці рекордні показники і наскільки є можливості розширювати страхування, щоб воно стало доступнішим. Гість — Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу.
Наслідки ранкової атаки по Києву. На зв'язку — Михайло Шаманов, речник військової адміністрації Києва.
Масові депортації українців комуністами і росіянами, історія злочину, який триває понад століття. У студії — Ігор Кулик, директор архіву Українського інституту національної пам'яті.
Як музиканти проводять репетиції під час ракетних обстрілів, як добирають репертуар для європейських концертних залів, що український диригент мусить пояснювати європейським колегам про Зеленського і Путіна, а також як бореться із засиллям російських виконавців на концертних майданчиках у штаб-квартирі ООН, про що розпитують журналісти європейських телемовників і чим порадує Симфонічний оркестр Українського радіо рідну аудиторію у 2024 році. Про все це розповів Володимир Шейко, народний артист України, художній керівник і головний диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо.
